Права національних меншин в Україні

7 грудня, в стінах Українського католицького університету відбувся захід на тему: «Участь та представництво: уряди та національні меншини», у якому взяли участь представники ГО «Розвиток Громади».

Під час заходу доцент кафедри міжнародного права Національного університету Державної Служби доктор Балаш Візі розповів про право меншин на участь у громадянському житті з погляду міжнародного законодавства. Обговорили можливості участі  меншин у політичному процесі та в державних інститутах, які захищають інтереси меншин. У якості прикладу, розглянули досвід Косово, Італії та Угорщини.

Не могли оминути питання анексованого Криму Російською Федерацією, на якому сьогодні проживають різні національні меншини, які не бажають підкорятись діючому режиму агресора.

 «В АРК виникав конфлікт інтересів між державою та нацменшинами, російська меншина завжди хотіла належати до РФ та жалілась на утиск прав, притому маючи доволі багато представників у державних органах. Сьогодні ситуація помінялась і можна сказати, що на території анексованого Криму утворилась «українська меншина», яка є зовсім незахищена та переслідується за те, що не підтримала референдум. Більшість патріотів української держави покинули територію Криму та зберегли своє громадянство, проте ті, що залишились на місцях змушені були обов’язково його змінити. Проблема в тому, що міжнародна спільнота не має правдивої інформації щодо цієї ситуації і не може застосувати напрацювання щодо захисту українців на анексованій території Криму. Звичайно потрібно застосувати сили української сторони для того, щоб підбадьорити українців в Криму та дати зрозуміти, що вони не покинуті» - поділився Тарас Лозинський політолог та активіст ГО «Розвиток Громади».


Також своєю думкою поділилась юрист Соломія Старосольська:

«Конфлікт на теренах Східної України, ні що інше, як так званий «захист» російської спільноти нашим сусідом -  Російською Федерацією. Тому логічним видається питання, чи доцільним є розширення прав національних меншин? Держава створює усі умови для розвитку особистості незалежно від національної приналежності. Проблема реалізації відповідних прав та свобод зумовлена відсутністю ефективних правових механізмів, належної комунікації між представниками відповідних меншин, яку слід долати колективними напрацюваннями та їх впровадженням у життя представниками меншин».


Дискутували й про національні меншини Закарпатської області, яка вважається однією з наймолодших областей України. Історично так склалося, що ці території пережили чимало державно-адміністративних поділів, внаслідок чого сьогодні в області проживає багато національних меншин. 

«Загалом у Закарпатській області права нацменшин забезпечуються максимально можливо, але зважаючи на недостатнє фінансування, їхній культурно-освітній розвиток гальмується. Актуальним залишається питання  дотримання права представників національних меншин на освіту рідною мовою: нестача шкіл, підручників чи неможливість складати ЗНО на рідній мові, так як тести на мовах національних меншин не включені у перелік незалежного тестування. Наша країна обрала проєвропейський шлях, де питання забезпечення прав нацменшин займає вагоме місце та здійснюється відповідно до міжнародних стандартів. Тому права національних меншин в Україні не повинні бути обмеженими», - зазначила Христина Мелекесцева, політолог, учасниця ГО «Розвиток Громади.


Загалом, активісти ГО «Розвиток Громади», які підтримують забезпечення прав національних меншин згідно із законодавством України, взяли активну участь в обговоренні, особливо питання, яке стосується анексованого Криму.