Поблизу Пелчинського ставу випадково спроектували 10 котеджів

Про Детальний план території в районі в районі вул. Д.Вітовського, вул. Болгарської, вул. Академіка А.Сахарова у м. Львові не чув хіба лінивий, адже розмови про необхідність реконструкції транспортного перехрестя вул. Вітовського-Сахарова-Коперника-Нечуя-Левицького-Героїв Майдану, облаштування місць відпочинку та відновлення Пелчинського ставу, реконструкції території трамвайного депо ведуться не один рік. Цікаво, що проект Детального плану цієї території має, як вже заведено у Львові, «чорні діри» в яких зникає комунальна земля або комунальне майно.
 
Замовником і ініціатором розроблення Детального плану території в районі в районі вул. Д.Вітовського, вул. Болгарської, вул. Академіка А.Сахарова у м. Львові є Управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради, фінансування відбувається за кошти міського бюджету. Виконавцем є Державний інститут проектування міст “Містопроект”, а головним архітектором проекту є Юрій Столяров.

Проект Детального плану території передбачає грандіозне перевтілення цілого мікрорайону:

Замість головного входу в Парк культури Б.Хмельницького планується відновлення історично рекреаційної території Пелчинського ставу та розчищення природних джерел, що створить великий відпочинковий простір для містян і унеможливить подальше підтоплення наближених будівель.

З іншого боку, міська рада створює інвестиційно-привабливий проект Lem Stantion реконструкції старого трамвайного депо на вул. Сахарова.

Проектанти Детального плану території на пропозицію ЛКП "Львівавтодор" представили аж п’ять варіантів реконструкції проблемного перехрестя вул. Вітовського-Сахарова-Коперника-Нечуя-Левицького-Героїв Майдану та передбачають оновлену систему пішохідного руху та велодоріжок.

У зв’язку із розширенням відпочинкової території довкола ставу Пелчинського, проїзну частину вул.Вітовського планується перенести до підніжжя гори, яка піднімається аж до Цитаделі. Оскільки саме на цій ділянці встановлено меморіальний камінь на честь українських патріотів, проектанти завбачливо представили Схему варіантів перенесення пам’ятника «Борцям за волю України».

Також, у ДПТ пропонується виділити ділянку під розміщення дитячого дошкільного закладу на 60 місць.

Ця вся інформація детально розписана на 14 аркушах Пояснювальної записки до ДПТ, однак графічну частину цього проекту завантажили в один, велетенський 189Mb файл
Vitovskogo.pdf , який дуже складно детально вивчити, однак саме на ньому видно ще один надзвичайно привабливий інвестиційний проект Львівської міської ради. На комунальній ділянці 0,399 га в зоні зелених насаджень «проектом ДПТ передбачено розташування по вул. І.Карпинця кварталу садибної зблокованої забудови поверховістю до 2-х пов. (з можливістю влаштування мансарди) на 10-ть будинків. В межах ділянки передбачено виокремлене місце для розміщення сміттєвих контейнерів та комплексних майданчиків. Забезпечення парко-місцями передбачається влаштовувати у індивідуальних гаражах. Житловий фонд проектованої забудови - 1,35 тис.м.кв., на яких передбачено розміщення приблизно 28-ми мешканців Львова.»



Саме про таку, елітну пропозицію для дуже вибагливих інвесторів чомусь ніхто з проектантів і посадовців міської ради жодного разу не згадав. В дійсності продаж на аукціоні ділянки майже у 40 сотиків землі, з цільовим призначенням під садибну забудову, у самому елітному районі Львова могло б значно збагатити міський бюджет!

2 липня закінчують громадські слухання по цьому Детальному плану території, після яких запропонований проект буде погоджено виконкомом і затверджено до засіданні ЛМР, адже частина проектованої території знаходиться в Галицькому районі, який не має затвердженого зонінгу.

Чи враховуватимуть пропозиції висловлені під час громадських слухань не відомо. Однак, під час зустрічі з архітектором представник ГО АФК ЗАЗ-Козак і Комісії з історії автомобілізації та історичних транспортних засобів Автомобільної федерації України зауважив, що проектом реконструкції вул. Вітовського передбачено створення вигину якраз на місці історичного старт-фінішу щорічних перегонів Леополіс Гран Прі. Траса має форму трикутника, через що отримала світове пізнання як «Львівський трикутник». У 1932-1933 рр кільцеві автомобільні перегони у Львові отримали статус Гран Прі (сьогодні Формула І), саме цим перегонам присвоїли статус Гран Прі Львова, що є практично єдиним випадком в історії Формули І коли Гран Прі присвоїли місту а не країні. Враховуючи вищевказане, частина громадських організацій пропонували внести зміни в проект ДПТ, та не змінювати конфігурацію транспортної інфраструктури.