Повноваження Державної пенітенціарної служби України будуть передані Міністерству юстиції

Представники Міністерства юстиції минулого тижня презентували концепцію реформування пенітенціарної системи України.
 
Після ліквідації служби її функції мають перейти до трьох новостворених департаментів у складі Мінюсту:
- департамент пробації (про пробацію коротко йтиметься нижче);
- режимний департамент – опікуватиметься безпекою;
- департамент ресурсного забезпечення.

Окрім цього, планують створити окремий відділ, що збиратиме інформацію про порушення прав людини в СІЗО та колоніях і передаватиме її в міністерство для боротьби з такими негативними проявами.
 
Реформою передбачається ліквідація територіальних органів управління Державної пенітенціарної служби, яких на сьогодні є 24, натомість будуть створені міжрегіональні  управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, яких буде 5.
 
Для соціалізації в’язнів по всій країні планують побудувати центри пробації. Зокрема йдеться про так звані пробаційні програми, коли за півроку до закінчення терміну позбавлення волі, в’язнів будуть готувати до звільнення та повноцінного повернення у суспільство і супроводжуватимуть певний період часу на волі, щоб запобігти повторним злочинам. На сьогодні перший в Україні Центр пробації для неповнолітніх створено у Львові. Це спеціальний заклад для підлітків, які перебувають у конфлікті з законом. Тут з дітьми працюють психологи, священики, соціальні фахівці та педагоги. Окрему увагу приділятимуть роботі з батьками таких дітей. Основна мета роботи центру - не допустити того, щоб дитина вчинила повторний злочин.
 
В українських установах відбування покарань перебувають 53 тисячі засуджених та 17 тисяч затриманих. З прийняттям нового КПК (2012 року) кількість в’язнів постійно зменшується.

У зв’язку зі зменшенням кількості в’язнів, планується провести оптимізацію та законсервувати окремі колонії. Покращити умови утримання, які б відповідали сучасним стандартам забезпечення прав та свобод людини в спорудах, які були побудовані близько 150-200 років є неможливим. Саме тому реформа передбачає будівництво нових колоній та СІЗО, що відповідатимуть європейським нормам утримання в’язнів. Є ідея винесення слідчих ізоляторів з центральної частини за межі міста.

Так, уже не перший рік доволі гостро стоїть питання про перенесення Львівського СІЗО, якому уже понад 400 років. Звісно на це знадобиться додаткове фінансування, яке планують залучати серед інвесторів та спонсорів.
 
Що стосується працівників пенітенціарної служби, яких нараховується близько тридцяти тисяч, то тут планується проведення переатестації та скорочення - передбачається, що  під звільнення підпадуть 40% усіх працівників, а іншим працівникам, які працюватимуть безпосередньо в закладах виконання покарань підвищать заробітну плату. Демілітаризація планується на першому етапі відносно апарату служби.

Обсяг бюджетного фінансування Державної пенітенціарної служби України у 2015 році становив 2,96 млрд грн.. Натомість, за словами Міністра юстиції Павла Петренка, засуджених годували дуже погано і утримуються вони в дуже поганих умовах, має місце рабська праця, катування, свавілля керівництва окремих колоній. Дані факти  підтверджуються і свідченнями адвокатів, правозахисників, журналістів, моніторів НПМ, які відвідують установи виконання покарань та фіксують чисельні порушення прав людини у таких закладах.
 
Громадська організація “Розвиток Громади” уважно стежитиме за кроками Мінюсту у напрямку реформування системи, адже рабська праця, жахливі нелюдські умови утримання в’язнів, відсутність нормального харчування, відсутність належного медичного забезпечення та інші негативні супутники системи виконання покарань повинні залишитися у минулому.

Центральне місце будь-якої реформи повинна займати Людина та її права і свободи. Потрібно змінювати якість життя в’язнів у колоніях, ставлення до в’язнів як персоналу колоній, так і суспільства загалом, адже ставлення до в’язнів відображає рівень розвитку суспільства.
 
На наш погляд, реформу пенітенціарної системи необхідно проводити паралельно з реформою судової системи та правоохоронної системи. Лише тоді це дасть реальний позитивний результат. Жоден винний не повинен уникати покарання, незалежно від його посади та статусу, і жодна невинувата людина не повинна опинитися за гратами.
 
Не варто забувати, що Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність є найвищою соціальною цінністю.