Є-квиток у Львові – новація чи провокація

17 січня Депутати Верховної Ради проголосували за закон, який дозволить вводити електронні квитки в міському транспорті, однак, за офіційною інформацією ЛМР, ще у березні 2016 року, Львів та ЄБРР підписали меморандум про готовність співпраці в кредитуванні запровадження електронного квитка у Львові, а вже 17 листопада, було підписано угоду щодо кредитного фінансування проекту автоматизованого збору оплати за проїзд у громадському транспорті міста.

Таким чином, Львів мав отримати від Європейського банку реконструкції та розвитку 10 млн. євро на впровадження електронного квитка. Термін кредиту – 13 років з пільговим періодом 3 роки після підписання кредитного договору. Тривалість реалізації заходів проекту становитиме близько двох років. Відсоткова ставка за користування кредитними коштами – 6-місячна міжбанківська ставка Єврозони та маржа 7,0% річних.

Позичальником було визначено ЛКП ЛМР «Львівавтодор», однак, аби гарантувати виконання ним зобов’язань, кредит мали надати під муніципальну гарантію. Зі слів керівника Львівавтодору Сергія Журбенка восени 2016 року в міській раді мали почати тендер на пошук компанії, яка зможе втілити проект у життя.

Однак, вже 2017 рік, а офіційної інформації щодо кредиту ЄБРР та впровадження електронного квитка у м. Львові не має. Водночас, депутати від Самопомочі у Верховній Раді України після прийняття Закону й надалі зазначають, що деякі міста, які особливо зацікавлені у введені електронного квитка вже ведуть переговори з ЄБРР щодо отримання кредиту.

Виникає просте і зрозуміле запитання, чому місто розповідає про досягнення, яких насправді не має. Чому місто Львів у загальнонаціональних ЗМІ представлено як таке, що першим буде впроваджувати електронний квиток, і яке має кошти від ЄБРР.

Враховуючи, що переваги введення електронного квитка надзвичайно великі, чи не станемо ми останніми в Україні?