По суті
Децентралізація: плюси та ризики нової реформи
Сьогодні Україна знаходиться в досить непроcтій ситуації. Агресія Росії, яка призвела до окупації Криму та конфлікту на Сході України дестабілізувала нашу державу. Вирішенням цієї проблеми можуть стати чіткі, радикальні реформи, які повернуть країну на дорогу розвитку та процвітання.
Однією з таких масштабних реформ є децентралізація, формування спроможних територіальних громад. Ця реформа передбачає спільну та плідну працю як і громади, так і діячів високого рангу. Правда і тут не обходиться без проблем. Реалізація нової реформи просовується досить швидко, а не проінформована та не досвідчена в даному питанні громада не зовсім йде на зустріч владі. Тому хотілось би детально розібратись, в чому суть даної реформи і, звичайно, які існують плюси та ризики.
Перспективний план формування територій громад охоплює всю територію області. Він приймається на добровільній основі, і розробляється для того, щоб у регіоні не залишалося неспроможних громад – таких, чиї органи місцевого самоврядування не мають власного ресурсного забезпечення, достатнього для виконання власних повноважень. Вразі небажання об’єднатись, такі населені пункти опиняться за «бортом» та залишаться в такому ж статусі, як вони і є. Тому слід визначити, що насправді являє собою дана реформа децентралізації?
Децентралізація дасть можливість громаді самостійно вирішувати питання місцевого значення, господарювати в себе на місцях та розпоряджатися власним бюджетом без втручання центральної влади. За кошти платників податків утримуватиметься одна рада, один голова, один виконком, а не декілька, що збереже кошти для реальних справ. При цьому буде відповідне забезпечення та належний рівень надання послуг, а саме у сферах: освіти, культури, охорони здоров’я, соціального захисту, житлово-комунального господарства тощо. На меті децентралізації стає створення такого механізму, який дозволяв би вирішувати усі важливі питання на місцях зокрема:
Однією з таких масштабних реформ є децентралізація, формування спроможних територіальних громад. Ця реформа передбачає спільну та плідну працю як і громади, так і діячів високого рангу. Правда і тут не обходиться без проблем. Реалізація нової реформи просовується досить швидко, а не проінформована та не досвідчена в даному питанні громада не зовсім йде на зустріч владі. Тому хотілось би детально розібратись, в чому суть даної реформи і, звичайно, які існують плюси та ризики.
Перспективний план формування територій громад охоплює всю територію області. Він приймається на добровільній основі, і розробляється для того, щоб у регіоні не залишалося неспроможних громад – таких, чиї органи місцевого самоврядування не мають власного ресурсного забезпечення, достатнього для виконання власних повноважень. Вразі небажання об’єднатись, такі населені пункти опиняться за «бортом» та залишаться в такому ж статусі, як вони і є. Тому слід визначити, що насправді являє собою дана реформа децентралізації?
Децентралізація дасть можливість громаді самостійно вирішувати питання місцевого значення, господарювати в себе на місцях та розпоряджатися власним бюджетом без втручання центральної влади. За кошти платників податків утримуватиметься одна рада, один голова, один виконком, а не декілька, що збереже кошти для реальних справ. При цьому буде відповідне забезпечення та належний рівень надання послуг, а саме у сферах: освіти, культури, охорони здоров’я, соціального захисту, житлово-комунального господарства тощо. На меті децентралізації стає створення такого механізму, який дозволяв би вирішувати усі важливі питання на місцях зокрема:
- Новостворені центри надання послуг стануть наближені до людей (не можуть перевищувати відстань 25 км.);
- Передача влади об’єднаним громадам та право користування коштами. (управління дорогами, землями, лікарнями, навчальними закладами, інвестиціями, тощо передається об’єднаній територіальній громаді та її раді. 65% усіх податків і коштів залишається на місцях, 35% надходитиме в центр).
Дана реформа вміщає досить великий список перспективних ідей для подальшого розвитку територіальних громад, але слід розглянути ризики та негатив, який вже виник і може проявитись в подальшому.
Суть полягає в тому, що громада в певній мірі не готова до таких швидких змін, особливо це стосується людей похилого віку, які ставляться до будь-яких змін з великою упередженістю. В той час як молода, спроможна частина населення хвилюється за реалізацію державних обіцянок і виникають сумніви стосовно нашої влади щодо надання коштів з Державного фонду на проекти, спрямовані на підтримку об’єднаних громад, формування відповідної інфраструктури згідно з планом соціально-економічного розвитку тої чи іншої територіальної громади. Тим не менш проблема виникає з добровільним об'єднанням громад. Якщо об’єднана громада включає багато населених пунктів – виникає конфлікт інтересів, адже кожний населений пункт має свої культурні цінності та погляди. Також потрібно врахувати об’єднання чи організації, які представляють інтереси певних меншин, які будуть виступати проти укрупнення громад.
Наступне не менш важливе питання це – кваліфіковані та професійно підготовлені працівники на нові посади. Для управління новими об’єднаними громадами з розширеними владними повноваженнями та фінансуванням, які вони отримають, забракне фахових управлінців. Усі напрямки діяльності потребують кваліфікованих кадрів, адже можливостей для розвитку громад буде багато.
Децентралізація – це хороша перспектива майбутнього і ми маємо рухатись вперед, як це робили наші західноєвропейські сусіди, але процес має відбутись згідно методики впродовж тривалого часу і тоді його можна вважати перспективним.
Лозинський Тарас - активіст ГО "Розвиток Громади", політолог.
Суть полягає в тому, що громада в певній мірі не готова до таких швидких змін, особливо це стосується людей похилого віку, які ставляться до будь-яких змін з великою упередженістю. В той час як молода, спроможна частина населення хвилюється за реалізацію державних обіцянок і виникають сумніви стосовно нашої влади щодо надання коштів з Державного фонду на проекти, спрямовані на підтримку об’єднаних громад, формування відповідної інфраструктури згідно з планом соціально-економічного розвитку тої чи іншої територіальної громади. Тим не менш проблема виникає з добровільним об'єднанням громад. Якщо об’єднана громада включає багато населених пунктів – виникає конфлікт інтересів, адже кожний населений пункт має свої культурні цінності та погляди. Також потрібно врахувати об’єднання чи організації, які представляють інтереси певних меншин, які будуть виступати проти укрупнення громад.
Наступне не менш важливе питання це – кваліфіковані та професійно підготовлені працівники на нові посади. Для управління новими об’єднаними громадами з розширеними владними повноваженнями та фінансуванням, які вони отримають, забракне фахових управлінців. Усі напрямки діяльності потребують кваліфікованих кадрів, адже можливостей для розвитку громад буде багато.
Децентралізація – це хороша перспектива майбутнього і ми маємо рухатись вперед, як це робили наші західноєвропейські сусіди, але процес має відбутись згідно методики впродовж тривалого часу і тоді його можна вважати перспективним.
Лозинський Тарас - активіст ГО "Розвиток Громади", політолог.