Поінформований-озброєний: інформаційні маніпуляції

Після минулорічних подій на Майдані в столиці України, анексії Криму Російською Федерацією та початком гібридної війни на Сході України ми зіткнулися з багатьма викликами, зокрема, як правильно оперувати таким стратегічним ресурсом як інформація.

Як ми опинилися у вогні інформаційної війни?

Інформаційну війну проти України Російська Федерація не припиняла ніколи. Такі процеси серйозно почали відчуватися починаючи з 1991 року, потім особливо були відчутні під час Помаранчевої революції, які були спрямовані на розв’язання суспільно-політичних, націоналістичних, територіальних конфліктів. Та 2014 рік став піком, коли ми остаточно переконалися, що інформаційні маніпуляції з боку Російської Федерації тривають і ефективно діють. Росія – країна-агресор з багаторічним досвідом ведення війн, добре знає, що на війні всі засоби корисні і задля досягнення своїх цілей готова на все. Очевидною є тактика поєднання збройних дій з дезінформаційними процесами, застосування яких успішно впливають на психологічний стан людей. Спотворення інформації у вигідному для себе ракурсі, перекручування та вигадування недостовірних даних на заангажованих телеканалах, блокування і часткова подача інформації, проникнення в інформаційні мережі, зараження комп’ютерними вірусами було використано для створення паніки та дезорганізації суспільства в нашій країні задля збільшення впливу, контролю та управління ресурсами на території України.
І варто визнати, що проведення таких інформаційних операцій принесли успіх. Все-таки, Росії вдалося влізти у свідомість критично налаштованої частини місцевого населення зі своєю антиукраїнською пропагандою. Оскільки, традиційні маніпулятивні технології завжди були вагомим інструментом управління та впливу на українців Донбасу з боку РФ, результатом яких є війна на сході України.

Як долаємо інформаційні атаки?

Інформаційні війни становлять загрозу національній безпеці та інтересам України, адже інформація є рушійною силою розвитку суспільства. І наскільки людей поінформуєш, настільки вони озброяться. Тому, одночасно з воєнними діями на східних територіях, на плечі України лягла ще й боротьба в інформаційному просторі. Тут Україна залучилася вагомою підтримкою світової спільноти, тому в Інтернеті російські інформаційні маніпуляції не мають шансів на існування, ніхто не підтримує агресора. Також були прийняті рішення про заборону трансляції на українському телебаченні російських фільмів, що пропагують діяльність російських силових органів, заборонили в’їзд на територію України багатьом російським журналістам, зіркам шоу-бізнесу та політикам, які позитивно оцінюють сепаратистські настрої в Україні.

Для боротьби в зовнішньому інформаційному просторі, влітку 2014 року було прийнято рішення про створення виконавчого органу, метою якого було б протидіяти атакам проти України, створення умов для розвитку інформаційного суспільства, сприяння розвитку засобів масової інформації. Як відомо, у грудні минулого року було створено Міністерство інформаційної політики, яке запустило сайт “Інформаційного війська”, до якого може долучитися кожен для спільної боротьби на інформаційному фронті. Організовуються інформаційні форуми для громадян на регіональному рівні, щоб наголосити на важливості протидії російської агресії, як правильно подавати інформацію і які теми краще уникати. Зокрема, минулого тижня такий захід відбувся у Львові під назвою “Україна в умовах неоголошеної війни”, до якого долучилися і представники громадської організації “Розвиток громади”.

Чи існує загроза внутрішньої інформаційної війни?

Закрадаються сумніви у доречності створення такого органу, чи не виникне загроза внутрішньої інформаційної війни на фоні боротьби з маніпуляційними схемами російської пропаганди. Міністерство очолив Юрій Стець, наближена особа до Президента України, а сама установа координується Кабінетом міністрів України. І для збереження іміджу влади як на міжнародній арені, так і всередині країни, яка переживає складний період економічної кризи, політичної нестабільності та воєнних дій, може здійснюватися вплив на українське суспільство, надаючи йому тільки часткову інформацію у вигідному для влади ракурсі. Посилаючись на те, що зараз дуже важливо зайвий раз не провокувати ворога та не сіяти паніку серед суспільства. Оскільки ситуація в країні і так напружена і гнітюча: коливання курсу валют, ціни на пальне, не проведення реформ, на які очікує від уряду міжнародна спільнота, затяжний процес люстрації високопосадовців, важка боротьба з корупцією, хвилі мобілізації, терористичні акти і все частіше звучання пісні-реквієму за загиблими героями. Недовіра до влади набирає все більше обертів, а як показує досвід українського народу, терпіння колись закінчується. І для того, щоб не розпалювати конфлікти всередині держави, влада проводить стриману інформаційну політику, як на державному, так і на регіональному рівнях.

І поки ми зі сподіваннями на світле європейське майбутнє, відносно зберігаємо спокій та очікуємо стабілізації ситуації і вирішення нагальних проблем нашою владою, яку самі обрали, залишається довіряти, але перевіряти: переглядати та читати новини з різних джерел, формуючи власні думки та прогнози, з врахуванням вигоди, кому і чому на руку така подача інформації.

Христина Мелекесцева
Фото: lanet.ua