Подолання хабарництва в Україні: міф чи реальність?

22 жовтня на базі Львівського національного університету імені Івана Франка відбувся антикорупційний семінар на тему: "Чи принесуть новели антикорупційного законодавства зниження рівня корупції в Україні?". Даний захід був організований за сприянням національного руху «Ні хабарництву! Я не беру та не даю хабарів», основною метою якого є об’єднання українців у боротьбі з проявами корупції, виховання максимальної кількості українців, які в особистому та професійному житті не дають і не беруть хабарів.

Під час заходу доповідачем - Сергієм Гулою (координатором відповідного руху) було висвітлено ряд питань, пов’язаних з аналізом такого явища як корупція: ознайомлено учасників із статистичними даними щодо рівня корупції в Україні, названо найбільш корумповані регіони України, серед яких і Львівщина, висвітлено відсоткове співвідношення корумпованості різних сфер суспільного життя: судова, правоохоронна система, медицина, освіта, надання послуг органами державної влади чи органами місцевого самоврядування тощо.

При цьому, ключову увагу було звернено на втілення в життя норм нового антикорупційного законодавства України, в тому числі Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України». Дискусійно обговорено такі недоліки нового антикорупційного законодавства як: фінансовий контроль достовірності відомостей декларацій посадових осіб, антикорупційна експертиза нормативно-правових актів та доступ громадськості до відомостей декларацій посадових осіб.

 

«Звичайно ж, схвалення законодавчих актів, якими удосконалюється система антикорупційної політики України, можна вважати беззаперечним успіхом на шляху до європейської інтеграції. Однак, чи можна не зовсім «коректні» норми Закону, які набули чинності, виправдовувати бажанням досягнення відповідного результату. Сьогодні ми можемо ознайомитися з рядом зауважень експертів, які б’ють на сполох, аналізуючи норми антикорупційного законодавства. До його недоліків відносять: неоднозначне розуміння норм законодавчих актів, помилки при застосуванні законодавства, використання норм з метою уникнення від відповідальності чи мінімізації наслідків застосування такої відповідальності, відсутність належної системності в роботі правоохоронних і судових органів , неефективне застосування дисциплінарної та цивільної відповідальності корупціонерів тощо. При цьому практиками пропонується адекватне вирішення проблем. Але чи береться воно до уваги законодавцями? Чому, наприклад, до сьогодні питання вивчення декларацій про майно посадової особи вважається одним із кращих засобів виявлення того, чи була особа корупціонером чи ні? Напевно, кожен з нас розуміє мізерність впливу відповідного документа на досягнення істини. Сьогодні ми повинні боротися за удосконалення чинного законодавства, зокрема шляхом пропозицій удосконалення норм, які регулюють питання обрання на посади відповідних службовців НАБ України. Створення такого органу та забезпечення ефективного його функціонування – ще один шанс для розвитку нашої країни. Шанс, який ми не можемо втратити» - сказала юрист, учасник ГО «Розвиток Громади» Соломія Старосольська.