БАНК НЕ МАЄ ПРАВА ВИМАГАТИ КОМІСІЮ ЗА ПОСЛУГИ ІЗ СУПРОВОДУ КРЕДИТУ

Встановлення в договорі банківського кредиту комісії за супутні кредиту послуги, а саме компенсації сукупних послуг банку за рахунок позичальника, є незаконним.

Дія пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону «Про захист прав споживачів» із подальшими змінами у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції поширюється на правовідносини між кредитодавцем і позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії:
- які здійснюються банком на свою користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо);
- які здійснюються споживачем на користь банку (приймання платежу від споживача тощо);
- які здійснюються банком або споживачем із метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, приймання поідомлення споживача про відкликання згоди на кредитний договір тощо).
Така правова позиція була сформована Верховним Судом України на засіданні Судової палати у цивільних справах 16 листопада 2016 року під час перегляду справи № 6-1746цс16 за позовом позичальника до банку про визнання кредитного договору частково недійсним.
Суди, дійшовши висновку, що обслуговування кредиту є супутньою послугою, за надання якої можливе стягнення комісійної винагороди, не звернули уваги, що при встановленні в кредитному договорі щомісячної комісії за обслуговування кредиту відповідач не зазначив, які саме послуги з даної комісії надаються позивачеві. При цьому відповідач нараховував, а позивач сплачував комісію за послуги, супутні кредиту, а саме компенсувалися сукупні послуги банку за рахунок позивача, що є незаконним.