Ціни на квиток зросли, а проблеми ЛКП «Львівелектротранс» залишились

Збільшення тарифів на проїзд в електротранспорті не дозволить покращити економічно-фінансовий стан ЛКП «Львівелектротранс».

Основним джерелом наповнення бюджету «Львівелектротрансу» не є реалізація проїзних документів. Як і у майже всіх країнах світу – наш електротранспорт є дотаційним. Левову частку надходжень у бюджет підприємства складають субвенції з міського бюджету. Також підприємства електротранспорту додатково субсидуються державою, оскільки отримують електроенергію не за цінами для промислових підприємств, а за тарифами для населення, які є значно нижчими.

Масовий громадський транспорт, до якого відносяться метрополітен, трамвай і тролейбус, має бути доступний для усіх верств населення, а отже вартість проїзду в ньому має бути порівняно невисокою і може не повністю покривати собівартість поїздки. У більшості країн Європейського Союзу міська влада свідомо встановлює тарифи на проїзд в громадському транспорті  нижчі за собівартість, адже розуміють: підвищення ціни проїзду призведе до надмірної автомобілізації населення. А збитки підприємств покривають за рахунок дотації та субсидування. Такі дії є й економічно обґрунтовані, оскільки кошти на покриття збитковості громадського транспорту в кінці кінців виявляються меншими, ніж ті, які необхідно інвестувати у розвиток дорожньої інфраструктури, викликаний збільшенням потоків автомобілів.

І так, за словами міських чиновників: головна мета підняття ціни проїзду в електротранспорті - намагання зменшити збитки ЛКП «Львівелектротрансу». Так за їх даними дефіцит у бюджеті комунального підприємства за минулий рік становить 61 млн. 215 тис грн, а дохід від перевезення одного пасажира - лише 1,03 грн. Втім, тут слід пам’ятати одну важливу аксіому: з одного боку - чим більше пасажирів користуються електротранспортом, тим він є більш економічно-ефективним, а з іншого - чим менше пасажирів у салоні транспортного засобу, тим більшою є собівартість проїзду одного пасажира! Відтак не зрозуміло – чому люди які хочуть користуються електротранспортом повинні платити на 50% більшу вартість проїзду через невмілі дії міських чиновників збільшити потік тих самих пасажирів в тролейбусах та трамваях. Адже якщо Львівська міська рада дійсно хоче дбати про чисте повітря та облаштовувати пішохідні зони в центральній частині міста, а також зробити паркування цивілізованим і зменшити затори на дорогах, вона має стимулювати громадян до користування громадським транспортом (і в першу чергу електротранспортом) за рахунок доступних і гнучких тарифів і достойної якості перевезень. А різницю між тарифом і собівартістю має покривати як у вигляді прямих субсидій і субвенцій, так і за рахунок розширення сфери послуг – реклами на транспортних засобах тощо.

Та у Львові, з моменту незалежності нашої держави, кількість пасажирів електротранспорту невпинно зменшується. Якщо за статистикою у 1991 році львівські трамваї перевезли 140 млн пасажирів, а тролейбуси – 103,5 млн, то зараз «Львівелектротранс» щодня обслуговує лише близько 200 000 тис пасажирів, що на рік становить менше 100 млн перевезень разом трамваями та тролейбусами! Тобто, якщо візьмемо до порівняння ці дані пасажиропотоку і помножимо на середній дохід від одного пасажира, то приблизне недоотримання коштів «Львівелектротрансу» становить більше 150 млн. грн.. щороку (243,5 млн пасажирів 1991 року віднімаємо від 70 млн теперішніх (середні 200 тис щодня множимо на 365 днів) і множимо на середній дохід одного пасажира – 1.03 грн). При цьому теперішній дефіцит становить лише 61,215 млн грн.

Зрозуміло, що такі цифри не варто порівнювати – тоді ситуація з автомобілями та іншим громадським транспортом (зокрема маршрутним таксі) була зовсім інша. Та все ж над таким напрямком розвитку ЛМР задуматись варто, адже такий шлях зменшення дефіциту ЛКП «Львівелектротрансу» не потребує додаткового фінансового навантаження на одного пасажира електротранспорту.

Причин не популярності електротранспорту серед пасажирів є декілька. Поїздка у трамваї чи тролейбусі – це як лотерея. Через зношеність самих трамваїв і тролейбусів, контактної мережі та рейок, проблеми на підстанціях, ніхто Вам не дасть 100% гарантії, що Ви доїдете до пункту призначення. Також електротранспорт має низьку швидкість навіть за відсутності корків. Із незрозумілих причин - «Львівелектротранс» утаємничує від пасажирів графіки руху, розміщуючи замість них на зупинках трафарети із міфічними інтервалами. Оскільки автобуси їздять швидше і з меншим інтервалом пасажири віддають перевагу саме їм.

Однак в цьому контексті є один цікавий момент – складається враження, що міськрада штучно нав’язує львів’янам користування саме міськими маршрутками, які якраз «виграють» конкуренцію за пасажира у трамваїв та тролейбусів.

При розробці нової транспортної системи Львова закладався принцип зменшення непродуктивного дублювання маршрутів електротранспорту автобусними. Та на практиці маємо зовсім інше. «За побажаннями мешканців» було змінено схеми руху деяких маршрутів, причому так, що комунальні автобуси практично повністю почали дублювати маршрути електротранспорту. Яскравий приклад – автобусний маршрут №2А, який за початковою схемою повинен був курсувати вулицею Городоцькою. Після змін став практично повністю дублювати тролейбусний маршрут №10. Знаючи розклад руху тролейбусів, водії автобусів можуть практично повністю «перехоплювати» пасажирів тролейбусу. Ще один яскравий приклад - автобусний маршрут №45 і трамвай №3

Також користування «рогатими» потребує декількох пересадок, а значить мандрівка стає значно дорожчою (з вересня дві поїздки електротранспортом – 6 грн повний і 3 грн пільговий, коли ціна проїзду в маршрутці - 4 грн). Якщо в Європі пасажир, як правило, сплачує один раз за повну поїздку, то у нас пасажир фактично сплачує за кожну посадку в транспортний засіб.

Тут слід окремо виділити місячні картки для проїзду в електротранспорті, що покликані якраз нівелювати ці проблеми для постійних користувачів електротранспортом. За попередніми даними за новими тарифами: трамвай + тролейбус – 230 грн (пільговий - 115 грн), окремо трамвай чи тролейбус - 140 грн (пільговий – 70 грн). Та за словами керівника відділу автоматизованої системи оплати проїзду ЛКП «Львівавтодор» Сергій Журбенко: ця ціна підриває віру у розумні голови, що працюють в «Львівелектротрансі»



























 
Остання фраза є дуже промовиста. Адже «заманити» пасажира в електротранспорт пів діла – необхідно ще отримати від нього кошти за проїзд!

Як розповів заступник директора з економіки ЛКП «Львівелектротранс» Олексій Заварич, - щомісяця контролери та волонтери від громадських формувань штрафують за безквитковий проїзд близько 600 пасажирів електротранспорту, а за липень таких «зайців» налічили - 900. Тобто в місяць на охочих скористатись тролейбусом чи трамваєм безоплатно «Львівелектротранс» додатково заробляє в середньому декілька десятків тисяч гривень, у липні цього року 36 тис грн (штраф наразі становить 40 грн).

Та за словами голови ГО «За якісний транспорт» Святослава Товстиги: ці цифри є смішними. Адже за його підрахунками: навіть якщо припустити, що на одному рейсі є лише один «заєць» (ні для кого не секрет, що таких є значно більше), рейсів в день – приблизно 980 (120 одиниць транспорту по 8 кругів), помножимо їх на 30 днів – отримаємо в місяць - 28,8 тис безбілетників. А це додатково – 1,152 млн грн. щомісяця і 13,8 млн щороку, при минулорічному дефіциті близько 60 млн грн!

Відтак дії міської влади по забезпеченню контролю за оплатою проїзду в електротранспорті, щонайменше, дивують! Зараз для пересічного львів’янина до кінця не зрозуміло: коли проводяться перевірки, де проводяться та головне ким. Окрім працівників «Львівелектротрансу», стежать за наявністю у людей білетів, за даними ЛМР, ще й громадські формування (та не зрозуміло які у них права та обов’язки) та муніципальна дружина. Та по факту – проїзд у «рогатому» з квитком чи без нього вирішує лише рівень вихованості та громадської свідомості пасажира! Хоча у тих же муніципалів в статуті чорним по білому написано:















Одне з правил користування пасажирським транспортом і є оплата за проїзд. Та схоже їх сили закінчуються там де починається контроль за «порядком» під час пленарних засідань ЛМР!

Нагадаємо, згідно Закону України «Про міський електричний транспорт» - державна політика в сфері міського електричного транспорту має базуватися в тому числі й на беззбитковості роботи перевізників, та головне - закон ці обов’язки покладає на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Тобто забезпечення беззбитковості роботи «Львівелектротрансу» – це безпосередня компетенція Львівської міської ради і міського голови Андрія Садового. Тому не варто компенсувати невмілі менеджерські дії міських чиновників гаманцями львів’ян!

А підсумовуючи можна констатувати, що підвищення тарифів в електротранспорті не гарантує зменшення збитковості ЛКП «Львівелектротранс». Адже після подорожчання ціни квитка - не лише велика кількість пасажирів громадського транспорту просто відмовляться від користування трамваями та тролейбусами, ай зросте кількість охочих проїхатись «зайцем». Відтак значно ефективніше розглядати та шукати інші шляхи додаткового наповнення бюджету підприємства. А про підвищення тарифів можна говорити лише при наявності чіткої та відкритої стратегії розвитку «Львівелектротрансу».

ГО «Розвиток Громади хоче дізнатись фактичний та повний стан справ в ЛКП «Львівелектротранс». Оскільки ЛКП не звітують публічно про використання бюджетних коштів, наші юристи уже надіслали відповідні інформаційні запити. Про цікаві факти обов’язково повідомимо громадськість!