Несанкціонована торгівля по-львівськи

Чому у Львові й досі "процвітає" стихійна торгівля?

Проблема стихійної торгівлі у Львові не перестає бути актуальною і потребує вирішення. Позитивним є той факт, що сьогодні ще збереглася торгівля на ринку, куди селяни можуть привезти вирощені та виготовлені ними еко-продукти, а ми маємо змогу їх придбати. Колись ринки, які ми зараз називаємо "стихійними", були нормою. Та розвиток суспільства не стоїть на місці і рухається вперед. Проте, проблема торгівлі на проїжджих, пішохідних частинах чи просто на землі залишається.


Багато зусиль прикладається для того, щоб подолати незаконну торгівлю навколо ринків по всьому місту, особливо у його центральній частині. Адже саме тут завжди багато туристів, які приїжджають зі всього світу. І торгівля продуктами харчування просто на землі, в самому серці Львова, м’яко кажучи, приголомшує іноземців.
Тож чому ми, люди ХХІ століття, і досі стикаємося з такою, незначною на перший погляд, проблемою.
 
 Невже адміністрація ринків не виконує обов'язків, передбачених законодавством України?
 
 У Законі України “Про внутрішню торгівлю” визначено, що органом управління ринку є адміністрація ринку, яка:
●          будує відносини з  суб’єктами господарювання, що здійснюють торгівлю на ринках;
●          надає торговельні місця на ринку для здійснення торговельної діяльності;
●          забезпечує дотримання вимог санітарних норм і правил;
            ●           створює належні умови для здійснення постійного контролю за безпекою і якістю товарів, які реалізуються на ринку та ін.
 
Адміністрація виділяє місця для ведення торгівельної діяльності за відповідну оплату,  у лабораторії, що функціонує на ринку, проводять ветеринарно-санітарну експертизу продуктів. Тому, продаючи товари, нас запевняють, що вони доброї якості. А за товари, що продаються за межами території ринку, адміністрація не несе відповідальності. І не розуміють, чому "стихійні" продавці відмовляються від їхніх послуг, а місця, що створені для них, пустують.

Що і які причини змушують "стихійних" продавців залишатися на прохідних частинах?
 
Торгівля продовжує здійснюватися в невстановлених для цього місцях. І це попри те, що здійснення торгівлі у такий спосіб є неправомірним. Нехтують і тим фактом, яку небезпеку несе в собі стихійна торгівля:
●  по-перше, торгівля проводиться в місцях, не призначених для  її здійснення (на прохідних та придорожніх частинах дороги, де є собаки, скупчення пішоходів, проїжджає багато машин, що піднімають велику пилюку - одним словом антисанітарія);
●    по-друге, це торгівля без відповідних документів, що гарантують безпечність та якість харчового продукту;
●   по-третє, не дотримуються умови зберігання, транспортування і реалізації продукції та відсутня інформація для споживача щодо кінцевого терміну придатності харчового продукту, який потребує спеціальних умов.
Якщо раніше виправданням торгівлі навколо ринків була відсутність спеціально відведених місць на їх території, то зараз знайшовся інший привід. "Стихійні" продавці скаржаться на погані місця для торгівлі, де нема клієнтів.
 
“Місце для торгівлі на території ринку є. І я готова заплатити за місце, за проведення експертизи продуктів і навіть за користування вагами, що разом становить близько 15 грн. Але нам відведені невигідні місця для продажу, про які покупці не знають. Тому я змушена стояти біля автобусної зупинки, бо тут проходить багато людей і товар продається швидко”, - поділилася продавчиня стихійної торгівлі біля ринку “Добробут”.
 Проте, є й такі продавці, для яких оплата за користування послугами, які надає адміністрація ринку, висока. Часто "стихійники" заперечують той факт, що їхні продукти повинні проходити ветеринарно-санітарну експертизу, бо впевнені, загрози здоров’ю  покупців нема.
 
“Я не заробляю стільки, щоб за день платити 15 грн. Я ще погодилася би на 5 грн., але не більше, бо продукти, які я продаю,  не треба віддавати на експертизу, а ваги у мене свої”, - зазначає інша продавчиня.
 
Отже, “стихійні”  продавці погоджуються, що безперечним є факт виділення адміністрацією для них місця на території ринку і забезпечення відповідних умов для ведення торгівлі. Але такими можливостями вони не користуються, навіть при тому, що місця непогані, а оплата за їх використання для них, за домовленістю з адміністрацією ринку, скасовується.
 
Значним фактором, який сприяє продовженню стихійної торгівлі є попит покупців. Попри те, що існує розуміння небезпеки придбання товарів на стихійному ринку для них самих та їх членів сім'ї, покупці продовжують купувати продукти прямо із землі, незважаючи на недотримання санітарних норм зберігання товарів. "Стихійні" продавці користуються підтримкою покупців, які часто стають на їх захист, коли правоохоронці пояснюють про неправомірність такої торгівлі. Оскільки, існує стереотип про те, що на території ринку не виділяють місць для таких продавців, що й змушує їх торгувати на вулицях.
 
Постає питання чи міліція в даному випадку належно ставиться до виконання своїх обов’язків?
 
Отже, міліція повинна дбати про те, щоб не здійснювалася торгівля у невстановлених місцях. Адже вона заважає руху пішоходів, загрожує санітарній безпеці та порушує благоустрій міста. Правоохоронці часто проводять рейди на стихійних ринках, здійснюють роз’яснювальні роботи про наслідки та небезпеку продажу продуктів харчування. Роблять попередження про неправомірність такої торгівлі, а також складають протоколи про адміністративні порушення.

І навіть, розуміючи всі ці реалії, “стихійні” продавці не дослухаються до правоохоронців. Якщо міліціонерам вдається попередженням змусити продавців забрати свою продукцію, то останні без зайвих роздумів переміщуються кудись на кілька хвилин, а потім знову повертаються на попереднє місце. Міліція, здається, вже змирилася з тим, що їх не прогнати з прохідних частин або свідомо не робить це з певних причин?! Відповідь на дане питання ми намагались отримати в правоохоронців міста Львова:
 
“У нас багато справ і завдань, важко проконтролювати всіх, хто займається стихійною торгівлею. Робимо все можливе від нас, щоб запобігти продажу товарів у  невстановлених місцях, - кажуть правоохоронці.
 
Але виглядає, що правоохоронці ставляться з розумінням та лояльні до пенсіонерів, які приїхали продати власні продукти і отримати додатковий дохід. Але вважають, що потрібно дотримуватися закону і, все ж таки, здійснювати торгівлю на території ринку.

 
"Закон є обов'язковим до виконання. У ст. 160 Кодексу України "Про адміністративні порушення" передбачено накладення штрафу за продаж продовольчих товарів у невстановлених місцях. Тому, проблему потрібно вирішувати виключно у правовому полі і без шкоди здоров'ю громадян міста Львова", - додає Юрій Татомир, юрист громадської організації "Розвиток Громади.
 
У підсумку хочеться бути максимально об'єктивним і розповісти про проблему так, як вона виглядає насправді. Львів вважають культурною столицею України і нам потрібно дбати про його імідж. І, на додаток, українці обрали європейський шлях, а отже, треба запозичувати найкраще з європейського досвіду і навіть створювати щось нове і оригінальне, що переймали б і від нас. Отже, тротуари мають служити пішохідною зоною, автобусні зупинки - місцем очікування громадського транспорту, а ринок - місцем покупки-продажу товарів споживання.
 
Для об’єктивної оцінки даної проблематики, пропонуємо небайдужим громадянам долучитись до обговорення даного питання та залишити свій коментар.


Христина Мелекесцева