Господарський напрямок
Дочекатися "маршрутки" - місія нездійсненна
Мешканці «спальних» районів Львова можуть спати спокійно: шансів добратися вчасно до місця роботи чи навчання у них немає. Щодня львів’яни змушені простоювати на зупинках громадського транспорту в очікуванні свого автобуса, не знаючи коли і як вони курсують.
У 2015 році, напередодні виборів, Андрій Садовий виступив із вимогою до перевізників скласти реальний графік руху та встановити по табло на кожній зупинці транспорту, аби пасажири могли орієнтуватись коли саме прибуде їхня маршрутка. «Якщо цього не буде, то полетять голови» - заявив тоді Садовий. Вибори минули, а голови у всіх на місцях. Та й вимог більше ніхто ніяких перевізникам не висуває.
На сьогодні, згідно рішення виконкому Львівської міської ради від 02.09.2011 № 809 «Про затвердження мережі міських автобусних маршрутів загального користування» (з усіма змінами і доповненнями) у м.Львові діє 46 автобусних маршрутів. В ідеалі, ця схема повинна була б працювати безвідмовно, повністю задовольняючи потреби та обсяги пасажиропотоку у місті. Адже схема розроблена французькою компанією Louis Berger, враховуючи навіть навантаження, яке мало лягти на міський транспорт у зв’язку з проведенням «Євро-2012». Запровадження цієї схеми пам’ятають багато львів’ян. Прокинувшись одного ранку і вийшовши на вулиці, люди не розуміли, як потрапити на роботу, йшли пішки чи годинами стояли на зупинках громадського транспорту.
У січні 2017 року Управління транспорту ЛМР оголосило конкурс для перевізників на обслуговування цих маршрутів, поділивши лоти таким чином, що за найбільш «ласий кусок» – 21 маршрут не міг позмагатися жоден перевізник окрім комунального АТП-1.
Серед умов конкурсу передбачено фіксовану кількість автобусів, яку повинні були забезпечити перевізники та клас їх комфортності. Також зазначено, що усі 46 маршрутів курсуватимуть у режимі «маршрутного таксі».
«Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту», передбачають, що перевезення пасажирів за міськими маршрутами здійснюється у «звичайному», «експресному» режимі та режимі «маршрутного таксі». При тому, саме «звичайний» режим визначається як основний. А режим «маршрутного таксі» може організовуватися як додатковий, при умові наявності сполучення у «звичайному» режимі.
Що це змінює для пасажира? В режимі «маршрутного таксі» є лише дві фіксовані кінцеві зупинки, а по маршруту автобус може зупинятись будь-де, де це не заборонено правилами дорожнього руху (ПДР), відповідно графік для таких маршрутів розробляється лише для кінцевих зупинок.
У «звичайному» режимі руху автобусам дозволено зупинятись виключно на чітко визначених зупинках та відповідно на кожній з них мають бути графіки відправки по маршрутах від цієї зупинки.
Більше того, згідно Наказу Міністерства інфраструктури України автобуси, що входять до І-го класу комфортності (які передбачили умовами конкурсу) можуть використовуватися виключно у «звичайному» режимі.
Є різниця і в розрахунку тарифів на послуги перевезення, що надаються у «звичайному» режимі та режимі «маршрутного таксі». Адже під час визначення тарифів на маршрутні таксі не береться до уваги річні чисті доходи підприємства від інших видів діяльності. Іншими словами, прибутки які транспортні підприємства отримують від реклами, надання в оренду транспортних засобів тощо, не враховуються при визначенні економічної обґрунтованості тарифу.
Зважаючи на це, складається враження, що чиновники Ратуші зацікавлені відстоювати інтереси саме перевізників, а не пасажирів та мешканців міста. Адже, недотримання будь-яких інтервалів, відсутність графіків руху та умов щодо кількості транспорту провокують хаос на зупинках громадського транспорту, змушуючи пасажирів годинами очікувати свого автобуса.
Не потрібно «придумувати велосипед», а просто дотримуватись законодавства, запровадивши «звичайний» режим руху громадського транспорту, а «маршрутне таксі» використовувати за призначенням, як додатковий транспорт для розвантаження найпопулярніших міських напрямків.
У 2015 році, напередодні виборів, Андрій Садовий виступив із вимогою до перевізників скласти реальний графік руху та встановити по табло на кожній зупинці транспорту, аби пасажири могли орієнтуватись коли саме прибуде їхня маршрутка. «Якщо цього не буде, то полетять голови» - заявив тоді Садовий. Вибори минули, а голови у всіх на місцях. Та й вимог більше ніхто ніяких перевізникам не висуває.
На сьогодні, згідно рішення виконкому Львівської міської ради від 02.09.2011 № 809 «Про затвердження мережі міських автобусних маршрутів загального користування» (з усіма змінами і доповненнями) у м.Львові діє 46 автобусних маршрутів. В ідеалі, ця схема повинна була б працювати безвідмовно, повністю задовольняючи потреби та обсяги пасажиропотоку у місті. Адже схема розроблена французькою компанією Louis Berger, враховуючи навіть навантаження, яке мало лягти на міський транспорт у зв’язку з проведенням «Євро-2012». Запровадження цієї схеми пам’ятають багато львів’ян. Прокинувшись одного ранку і вийшовши на вулиці, люди не розуміли, як потрапити на роботу, йшли пішки чи годинами стояли на зупинках громадського транспорту.
У січні 2017 року Управління транспорту ЛМР оголосило конкурс для перевізників на обслуговування цих маршрутів, поділивши лоти таким чином, що за найбільш «ласий кусок» – 21 маршрут не міг позмагатися жоден перевізник окрім комунального АТП-1.
Серед умов конкурсу передбачено фіксовану кількість автобусів, яку повинні були забезпечити перевізники та клас їх комфортності. Також зазначено, що усі 46 маршрутів курсуватимуть у режимі «маршрутного таксі».
«Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту», передбачають, що перевезення пасажирів за міськими маршрутами здійснюється у «звичайному», «експресному» режимі та режимі «маршрутного таксі». При тому, саме «звичайний» режим визначається як основний. А режим «маршрутного таксі» може організовуватися як додатковий, при умові наявності сполучення у «звичайному» режимі.
Що це змінює для пасажира? В режимі «маршрутного таксі» є лише дві фіксовані кінцеві зупинки, а по маршруту автобус може зупинятись будь-де, де це не заборонено правилами дорожнього руху (ПДР), відповідно графік для таких маршрутів розробляється лише для кінцевих зупинок.
У «звичайному» режимі руху автобусам дозволено зупинятись виключно на чітко визначених зупинках та відповідно на кожній з них мають бути графіки відправки по маршрутах від цієї зупинки.
Більше того, згідно Наказу Міністерства інфраструктури України автобуси, що входять до І-го класу комфортності (які передбачили умовами конкурсу) можуть використовуватися виключно у «звичайному» режимі.
Є різниця і в розрахунку тарифів на послуги перевезення, що надаються у «звичайному» режимі та режимі «маршрутного таксі». Адже під час визначення тарифів на маршрутні таксі не береться до уваги річні чисті доходи підприємства від інших видів діяльності. Іншими словами, прибутки які транспортні підприємства отримують від реклами, надання в оренду транспортних засобів тощо, не враховуються при визначенні економічної обґрунтованості тарифу.
Зважаючи на це, складається враження, що чиновники Ратуші зацікавлені відстоювати інтереси саме перевізників, а не пасажирів та мешканців міста. Адже, недотримання будь-яких інтервалів, відсутність графіків руху та умов щодо кількості транспорту провокують хаос на зупинках громадського транспорту, змушуючи пасажирів годинами очікувати свого автобуса.
Не потрібно «придумувати велосипед», а просто дотримуватись законодавства, запровадивши «звичайний» режим руху громадського транспорту, а «маршрутне таксі» використовувати за призначенням, як додатковий транспорт для розвантаження найпопулярніших міських напрямків.