Термінові зміни до Державного бюджету: об’єктивна необхідність чи законодавчий хаос

25 грудня 2015 року Парламентом було прийнято Закон України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (Проект Закону зареєстровано за №3000 – далі законопроект). Зважаючи на напружене обговорення відповідного законодавчого акту, не обійшлося без конфлікту. Народні обранці чи то через брак часу на вивчення пропозицій Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, чи то через неналежний їх аналіз, підтримали «скандальну правку» про перенесення аж на рік електронного декларування доходів чиновниками.

24 грудня 2015 року Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на своєму засіданні розглянув доопрацьований проект Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік». В результаті цього безпосередньо Комітетом було подано пропозиції до законопроекту, серед яких рекомендація Верховній раді доповнити розділ «Прикінцеві положення» наступним пунктом: «Абзац другий пункту 2 розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 49, ст. 2056) доповнити словами і цифрами «але не раніше 1 січня 2017 року». Така норма могла б «спокійно» бути впроваджена для реалізації, що, в принципі, характерно для українського законотворця. Але нею прямо порушено зобов’язання між Україною та Європейським Союзом, що й спричинило нечуваний розголос.
В представництві ЄС одразу ж було наголошено про необхідність роз’яснень від української сторони щодо ситуації із скандальною поправкою до Держбюджету. Адже, як відомо, згідно із зобов’язаннями Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України передбачено запуск повноцінної роботи у цьому році всіх антикорупційних органів України. В цей час дехто навіть ініціював проведення так званих «розслідувань» з метою знайти її автора. Так, за словами Мустафи Найєма, «за непідтвердженими даними, ініціатор правки Андрій Деркач, якого підтримали Нестор Шуфрич і Володимир Мисик (інформація з джерел 24 каналу), а от правозахисник Євгенія Закревська вказує, що вона була внесена з відома та за участі голови бюджетного комітету Андрія Павелка та його заступника Сергія Мельника (інформація з джерел 24 каналу). Можливо, для суспільства цікаво знати своїх «героїв», та чи має це якесь практичне значення для пересічного українця або для європейських партнерів – питання риторичне.
Враховуючи величезний рівень невдоволення з боку суспільства, громадських активістів, ряду народних депутатів, глава Мінюсту Павло Петренко пообіцяв ініціювати скасування такої "новації". Відповідну обіцянку надав і Президент України – Петро Порошенко.
Сьогодні відповідний проект Закону зареєстровано народним депутатом України Денисенком В. І. за № 3755 від 05.01.2016 р. Ним пропонується вилучити положення, що обмежували час прийняття Національним агентством з питань запобігання корупції рішення про початок роботи системи подання та оприлюднення відповідно до Закону України "Про запобігання корупції" декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Однак, українцям доведеться чекати. Пленарний тиждень розпочнеться лише 26 січня, та триватиме 4 дні. Надіємося, що за таку ініціативу встигнуть проголосувати. В іншому випадку, є загроза втрати величезної перемоги України щодо запровадження безвізового режиму. Така була оголошена після грудневого візиту Президента до Брюсселю, під час якого Європейська Комісія опублікувала підсумковий звіт щодо повного виконання Україною критеріїв безвізового режиму. Надіємося, зусилля українців, які докладалися протягом більше як 7 років, не будуть страчені на марне. А «скандальна» поправка не зможе стати тому причиною.
 
Соломія Старосольська, юрист
Фото з сайту: http://novadoba.com.ua