Як об’єднуються в громади на Львівщині

Наша країна переживає період змін, здійснюючи реформи в різних сферах. Однією з яких є децентралізація, що передбачає чітке розмежування повноважень між органами місцевого самоврядування на всіх трьох адміністративних рівнях: громади, району, регіону.
 

В Україні сьогодні вже стільки говорять про реформу децентралізації, що хіба байдужий не чув про неї. Надається дуже багато інформації у різних засобах масової інформації й особливо у соціальних мережах. Для якісної реалізації реформи, за сприяння Кабінету Міністрів та Асоціації міст України, було утворено Офіси реформ. Для більш швидкої комунікації і уникнення бюрократичних перепон при формуванні документів Офіси розмістились при обласних адміністраціях. До таких структур було запрошено досвідчених експертів, завданням яких є роз’яснення та правильне інформування всіх мешканців нашої країни про реформу місцевого самоврядування. Однак, ставлення  до проведення такого роду змін є неоднозначним, підтвердженням чого є сповільнене бажання потенційних громад об'єднуватися, а це є основним завданням даної реформи.

На Львівщині прийняття обласною радою Перспективного плану формування територіальних громад відбулося тільки з третьої спроби. Постійно звучали гучні заяви противників реформи децентралізації про ризики та проблеми, які чекають на ТГО. Та попри все, 7 липня – це той день, який дав зелене світло для формування спроможних територіальних громад нашої області і повинен бути погоджений Кабінетом міністрів України.

Відповідно до плану, передбачається створення 160 спроможних громад на Львівщині, які  мали б об’єднатися ще до часу проведення місцевих виборів. Зараз лише вісімнадцять об’єдналися в територіальні громади, 15  з яких 25 жовтня зможуть провести перші місцеві вибори депутатів сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад та відповідних сільських, селищних, міських голів, які тепер називатимуться старостами.

Причини сповільненого об'єднання територіальних громад 

То ж чому показники об’єднання такі низькі? Як заявляють експерти, одна з причин – це низька поінформованість. Представники Офісу реформ постійно працюють на місцях і проводять лекції, презентації, круглі столи про перспективи, важливість та  необхідність разом спільними силами покращувати своє життя та тих, хто нас оточує. Очевидно, цього недостатньо.

Першопричиною у розбіжності настроїв стосовно здійснення реформи є неправильне тлумачення та перекручування інформації певними зацікавленими у цьому особами, що, відповідно, на практиці не завжди легко спростувати і, тим більше, переконати в цьому громадян країни. Для прикладу, візьмемо той спекулятивний факт, коли деякі представники політичних партій заявляють, що під децентралізацією приховується федералізація, яка є дуже вигідною для Російської Федерації, бо може призвести до роз’єднання країни. І природно, що такі, далекі від істини, факти перш за все закарбовується  у пам'яті людей.

Які чинники впливають на формування спроможних громад?

Логічним є й те, що не обходиться і без перешкод, які повинні пройти ті, хто заявив про своє бажання створити громаду, покликану дбати про розвиток своїх територій та добробут мешканців. Аналізуючи процес формування ОТГ на Львівщині, то ще до прийняття Перспективного плану були випадки, коли потенційні ОТГ зразу виражали небажання об’єднуватися так, як їм радили. Наприклад, Гніздичівська селищна ОТГ у Жидачівському районі виявила бажання сформувати свою окрему ОТГ, а не входити до складу Жидачівської ОТГ, як їм пропонувалося. І в результаті, у Жидачівському районі є новостворена об’єднана на добровільних засадах територіальна громада, яка вже отримала рішення ЦВК на проведення там перших місцевих виборів. Однак, аналізуючи спроможність Гніздичівської громади, експерти заявляють, що за розрахунками тут витрати перевищують доходи. Тому виникає питання спроможності такої громади.

Однак,  є випадки, коли люди виявляють бажання сформувати громаду поза Перспективним планом і отримувати фінансування відповідно до законодавства, але у Львівській обласній раді зволікають із внесенням змін до нього. Причиною цього є те, в тому числі, необхідність змін меж районів для такого об’єднання. Та це вже в компетенції Верховної Ради України. Але, якщо тільки таким чином ця громада зможе бути спроможною, то чому не діють відповідно до Закону і не йдуть на зустріч народу. Тим більше головними у створенні ОТГ є принципи конституційності, законності та добровільності. Треба зазначити, що такий Перспективний план формування територіальних громад не є ідеальним і передбачалося, що будуть вноситись зміни до нього, бо  для чого тоді  здійснювати неефективну реформу.

Як бачимо, чисельність об’єднаних громад сьогодні є дуже низькою. Відповідно, буде багато громад, які не об’єднаються до часу проведення виборів у жовтні цього року. Незважаючи на це, 25 жовтня на цих територіях  пройдуть чергові місцеві вибори, а у випадку заявлення ними бажання створити спроможну територіальну громаду з чітким розмежуванням повноважень між органами місцевого самоврядування на всіх трьох адміністративно-територіальних рівнях: громади, району та регіону, - то у них відбудуться ще одні вибори - перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад та відповідних сільських, селищних, міських голів.

Незважаючи ні на що, всі визнають, що зміни у системі місцевого самоврядування вкрай необхідні. Відповідно до проекту змін до Конституції вводитиметься інститут префектів, повноваження яких будуть відрізнятися від теперішніх очільників області і будуть дещо обмеженими, вони не матимуть доступу до бюджетних потоків та фінансових ресурсів. Їх основна функція полягатиме у спостереженні за дотриманням конституційних прав і законами України в регіоні.

Тепер дуже важливо тільки сприяти швидкому та ефективному об’єднанню громад, а не перешкоджати їм  у цьому. Та, як завжди, такі процеси були невигідні тим, хто боявся втратити владу та можливість здійснювати махінації для власного збагачення. І хоча, проведення даної реформи є ніщо іншим, як виконання зобов’язань Україною, точніше нашою владою, перед ЄС, такі зміни країні вкрай важливі і мали здійснитися вже давно. Та це можливо тільки за активної участі самих громадян і їх бажання змінювати своє життя у власній країні.

Христина Мелекесцева, політолог