На третьому терміні Андрія Садового на посаді міського голови почали виходити на публіку результати довготривалої бездіяльності його команди. До завалів сміття, законсервованої ситуації з Грибовицьким сміттєзвалищем, проблемами з пасажирськими перевезеннями додалися втрати комунального майна міста.
Цілковиту бездіяльність посадовців управління комунального майна міської ради можна пояснити лише партійним кришуванням, кумівськими зв’язками та фінансовим інтересом.
Функціональні обов’язки працівників управління комунальної власності чітко прописані у Положенні, яке затвердив виконком 2 грудня 2016 року пункт 4.1.16. говорить, що до повноважень управління входить «Здійснення контролю за обліком, інвентаризацією майна, яке належить до комунальної власності м. Львова, його використанням і збереженням». Окрім того, у структурі управління ми знаходимо Контрольно-інвентаризаційний відділ, працівники якого за багато років не спромоглися не лише провести інвентаризацію майна, а навіть не напрацювали положення про проведення такої інвентаризації.
За збігом публічних обставин бездіяльність управління можна оцінити за конкретними прикладами:
У квітні 2015 року управління комунальної власності інформує про намір 19 заявників отримати в оренду нежитлове приміщення площею 38,9 кв. м, що розміщене на 1-му поверсі на вул. К. Левицького, 22. . Однак, менш ніж за рік, 26.05.2016 року приватний нотаріус Пшенична Уляна на підставі договору купівлі-продажу оформляє право власності на це приміщення на Малькову Людмилу. В управлінні зауважили втрату комунального майна аж в березні 2017 року. Ніхто не звернув уваги на відсутність орендної плати майже рік? Якщо орендарів не було, то чому при такій кількості охочих?
22 вересня 2016 року, вже відомий приватний нотаріус Пшенична Уляна на підставі Протоколу загальних зборів учасників ТзОВ “МС ОПТ” оформляє право власності на Малькову Людмилу на нежитлові приміщення площею 190,2 кв.м. та 149,1 кв.м. за адресою м. Львів, вулиця Я.Стецька,11. Майже через місяць, 20 жовтня 2016 року управління комунального майна подає на розгляд депутатів це приміщення у переліку об’єктів, які мають бути виставлені на аукціон. І хоча депутати не підтримали проект Ухвали, в управлінні публічно оголосили про втрату 339 м кв. комунального майна лише через пів року. Про подібну ситуацію ГО «Розвиток Громади» розповів мешканець Львова, який, будучи орендарем і пропонуючи найвищу ціну на некомерційному конкурсі на викуп комунального майна отримав відмову. Згодом, вивчаючи ситуацію він з’ясував, що дане нежитлове приміщення задовго до конкурсу було у власності потрібного переможця.
Трактувати ці факти можна двояко, або працівники управління комунальної власності особисто зацікавлені у втраті приміщень, маючи з цього фінансовий інтерес, або це звичайна халатність посадовців, які потім псевдо конкурсами і аукціонами легалізують комунальні втрати. Очевидним є лише той факт, що посадовці не робили жодних кроків, аби повернути майно громаді, адже прес-конференція пані Свистун з оприлюдненням 17 втрачених об’єктів була вимушеним і трохи запізнілим кроком.
Яким чином посадовці відшкодовуватимуть майно громади мають з’ясувати правоохоронні органи, однак у п.7.3. Положення про управління таку можливість передбачили: «Матеріальна шкода, завдана незаконними діями чи бездіяльністю посадових осіб управління при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується у встановленому законодавством порядку». Сподіваємось, що львів’яни колись таки почують про покарання винних і відшкодування втрат.