Андрій Садовий і його команда мають «дівочу» пам’ять. Щоразу розміщуючи інформацію про виділення коштів на одноразову матеріальну допомогу учасникам АТО на вирішення соціально-побутових питань у розмірі 100 тис. грн. вони забувають згадати передісторію питання.
Повернувшись додому львівські учасники АТО вимушені були вдатися до бойових дій, але вже не проти окупанта, а проти свавілля чиновників Садового.
Мало хто пам’ятає, що тоді Андрій Садовий також закидав центральній владі, мовляв наобіцяли атовцям, а виконувати мають бідні органи місцевого самоврядування, які зрештою і не відправляли нікого на війну.
Менше року тому 15 вересня 2016 року, кілька десятків учасників АТО, встановили наметове містечко навпроти Львівської Ратуші. Головна вимога учасників безстрокової акції протесту – розпочати виділення земель учасникам АТО. Організатором акції виступили ГО «Українська спілка учасників АТО», ГО «Львівська обласна спілка соціального захисту бійців АТО та сімей загиблих», ГО «Розвиток Громади» за підтримки ГФ «Патріот», НК Азов, Правий сектор, ОУН-УНСО.
Атовці стояли ТРИ ТИЖНІ, як на війні – на холоді, в наметах, під теплим кабінетом «вождя» Самопомочі – демократа, патріота та жертви політичного тиску.
Лише 4 жовтня 2016 року, депутати міськради прийняли Ухвалу «Про захист інтересів учасників АТО – мешканців м. Львова», яка передбачає, що 4 роки (2017-2020) у бюджеті міста Львова буде виділятись по 400 млн. гривень на матеріальну допомогу учасникам АТО. Відтак кожен боєць має отримати 100 тисяч гривень.
Частина атовців вже отримали кошти, однак в перших рядах були ті, хто в складі Муніципальної дружини стояв на захисті команди Садового від своїх колег-побратимів, які виборювали своє право, гарантоване законом.
Сьогодні, Львівська міська рада гонорово звітує: «У межах «Програми про захист інтересів учасників антитерористичної операції» за травень-червень 253 учасники АТО отримають одноразову матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань у розмірі 100 тис. грн.», а міський голова говорить, що жодне місто не робить для атовців більше ніж Львів.
Тільки забуває додати, що Львів робить не через пошану до атовців, а вимушене робити, через банальних страх перед бійцями, які тримали зброю заради України, зарази чистого неба над Львівською Ратушею.