Остання Ухвала Львівської міської ради від 20 липня 2017 року про приватизацію об’єктів комунальної власності – є вершиною цинізму та публічною демонстрацією зневаги до законодавства України. Ухвала має безліч порушень та протиріч, пояснити які, в правовому полі не видається можливим.
Першим, надважливим, порушенням Ухвали є те, що серед перелічених об’єктів нерухомості є три приміщення, на які вже рік, накладено арешт відділом примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України. Це приміщення на вул. Нечуя-Левицького, 3 площею 105,4 кв.м., орендар ТзОВ «3І» (з 21.07.2016р.), на вул. О.Степанівни, 1 площею 37,2 кв.м., орендар ПП «Джерело ЛМ» (з 08.07.2016р) і на вул. М.Вовчка, 38, площею 57.9 кв.м, орендар Кокоячук Борис Володимирович (з 22.07.2016р.). Накладений арешт забороняє вчиняти будь-які дії з приміщеннями і унеможливлює відчуження, допоки не врегульовані правовідносини. Приватизовувати арештовані об’єкти прямо заборонено законодавством, і не лише в Україні.
Другим, фактично кримінальним елементом Ухвали є включення до переліку гаража площею 11,2 кв.м на вул. Лесі Українки, 35, який з жовтня 2008 року є приватною власністю ТзОВ «Євротрансбізнес». Про цю аферу ГО «Розвиток Громади» інформували у статті «Як комунальний гараж постане елітною багатоповерхівкою в центрі Львова» , ще травні цього року. Ми оприлюднили усі документи, які підтверджують схему передачі колись комунального гаражного боксу від одного власника до іншого, а також про псевдоконкурс на оренду цього, давно не комунального об’єкту, організованого управлінням комунальної власності в травні 2016 року, щоб приховати факт розкрадання комунального майна у Львові. З приводу цієї афери ГО «Розвиток Громади» 27 травня 2017 року звернулися до начальника Галицького ВП ГУНП у Львівській області з заявою про кримінальне правопорушення, щодо якої відкрито кримінальне провадження і ведеться розслідування. Незважаючи на це, начальник управління комунальної власності Інна Свистун, включає проблемний гараж, який не є власністю територіальної громади до переліку об’єктів на приватизацію.
Третє – це перелік приміщень комунальної власності і їх орендарів, які мають право до 31.12.2017 року у встановленому порядку звернутись до Львівської міської ради із заявою про приватизацію об’єкта комунальної власності м. Львова способом викупу. В прийнятій Ухвалі додаток складається з 43 таких об’єктів, однак до проекту ухвали був прикріплений ще один варіант додатку (версія 1) , в якому перелічено 71 об’єктів. З наближених до міськради джерел стало відомо, що на стадії візування Ухвали 28 орендарів, які пройшли усі комісії та подали усі необхідні документи, з додатку просто вилучили. Причину можуть пояснити «викинуті» орендарі, при умові повного згортання бізнесу, адже помста міськради за таке говоріння не забариться.
Найприкрішим моментом Ухвали є те, що серед орендарів і суборендарів чимало сумлінних підприємців та неприбуткових організацій, які багато років справно сплачують оренду і зібрали не один десяток папірців, щоб міська рада дала їм право викупити приміщення. Зухвалі посадовці міської ради відкрито підставили цих людей, аби ними прикрити свої кримінальні оборудки з комунальним майном міста.
У Львові приватизація майна відбувається не відповідно до Законів і затверджених порядків, а так, як захоче начальник управління комунальної власності: при певних умовах, за інтерес, закрито і зухвало.