Представник ГО «Розвиток Громади» Володимир Беньо став героєм свіжого номеру освітнього студентського тижневика «Аудиторія». Приводимо текст інтерв’ю журналістки НУ «Львівська політехніка» Анастасії Мозгової з Володимиром. Мова про те, що молодь може змінювати Україну.
“Хочу бути корисним для суспільства”
— Постійну громадську діяльність розгорнув три роки тому. Найбільш активний етап, що триває досі, розпочався з пропозиції очолити осередок ГО „Розвиток громади“ в Брюховичах із метою створення соціальних проектів. Я прийняв пропозицію, зібрав команду і ми спрямували діяльність на незахищені верстви населення, заклади освіти, розвиток селища. Згодом зрозумів: хочу змінювати те, що неправильно. Зізнаюся — зіграли амбіції і перфекціонізм. Тому я подався на відбір до антикорупційної школи, яку організовувала Львівська бізнес-школа при УКУ спільно з Transparency International та виданням „Українська правда“. Закінчив її і в межах „Розвитку громади“ взяв активну участь у моніторингу містобудівної документації, котру погоджує та затверджує ЛМР. У цьому мені суттєво допомагає освіта: у Політехніці я отримав фах „геоінформаційні системи та технології“. Після виявлення певного порушення у цих документах на виконавчому комітеті ЛМР чи на громадських слуханнях озвучував його як член нашої ГО. Далі зрозумів, що можна якісно об’єднуватися з однодумцями та натрапив на формування Громадської ради при державній архітектурно-будівельній інспекції у Львівській області — її діяльність виявилася дуже близька до галузі, котру моніторимо ми, тож мене делегували, як представника ГО, а на першому засіданні обрали головою Ради.
“Громадський сектор результативніший за політикум”
— Я не займаюся політикою, хоч багато хто так думає. Діяльність у громадському секторі є значно результативніша у плані впровадження змін. Від початку роботи Ради минуло чотири місяці, упродовж яких ми розгорнули активну діяльність і вже допомогли декільком громадам та установам різних районів Львова обстояти свої інтереси. Незаконні забудови, порушення державних будівельних норм і законодавства загалом — поле нашої специфіки. З останніх напрацювань — чотири земельні ділянки, де ми не допустили їх переведення у житлову забудову — натомість там заплановано зведення дитячих садочків, школи й парку. Громадська рада — консультативно-дорадчий орган, майданчик для конструктивного спілкування, „місток“ між громадськістю й держслужбовцями, представниками контролюючих органів тощо. Ми аналізуємо документацію, яка до нас доходить від звернень громадян. Громадська рада не всесильна, але якщо порушення законодавства або прав громадян справді є, ми можемо змусити відповідний орган звернути на це увагу. У нашій команді є юристи, представники будівельного бізнесу та інші компетентні в цій галузі люди. Трапляються ситуації, коли мешканці безпідставно скаржаться на держустанови — ми аналізуємо документацію і з’ясовуємо, чи проблема справді є. На кожному засіданні нашої Ради присутні чиновники, які не лише слухають львів’ян, а й чують, таким чином привертаємо увагу до проблем людей. Це справді діє: коли негативно налаштовані до держслужбовців люди бачать, що і серед керівництва є незаангажовані представники, готові вислухати й допомогти на волонтерських засадах, формується поле довіри. Наприкінці жовтня я був у Франції на конференції „Євроатлантична інтеграція України: правова, соціальна, економічна, політична складова“, де розповідав про роль громадянського суспільства, зокрема громадських організацій і рад, у змінах на місцях. Учасники конференції — дуже цікаві люди, наприклад, дипломати, помічники сенаторів США, радник щодо євроінтеграції. Скоро лечу до Грузії — у Тбілісі відбуватиметься ІІ етап Міжнародної конференції „Лідери східного партнерства заради змін“. Її метою є залучення молоді України, Грузії та Молдови — держав, що наблизилися до євроінтеграції, але наразі мають багато внутрішніх суспільних викликів, — до дискусії на тему євроінтеграції. Такі події — обмін досвідом, налагодження контактів, можливість заручитися підтримкою і знайти методи для вирішення проблем.
“Зміни = відповідальність”
— Найбільша проблема — коли в українську політику йдуть молоді світлі голови, вони падають у те саме „болото“. Ложка меду не покращить бочку дьогтю, тому треба об’єднуватися з однодумцями. Я дуже шкодую, що не використав потенціал профкому і студентських ГО. Там є багато ініціативних людей, з яких можна створювати команду, разом робити цікаві, корисні проекти. Якщо ви справді хочете щось змінювати й готові присвятити себе цьому — громадські організації шукають молодь. Але не сподівайтесь, що тут ви одразу зможете докорінно змінити Україну, і ще й заробити величезні гроші. Варто розуміти, що відповідальність за майбутнє лежить на тому поколінні, яке буде голосувати 2019 року. Нині такий час, коли зміни потрібно виборювати не революційними діями, а відповідальним ставленням до своєї родини, дому, вулиці, міста та України. Важливо усвідомлювати, що ти — рушій змін і без твоєї участі нічого не відбудеться, навіть якщо твоє завдання — просто платити податки й брати участь у виборах. Люди, які хочуть змінювати країну, повинні бути частиною громадянського суспільства.
посилання на повний випуск освітнього студентського тижневика «Аудиторія»:
http://audytoriya.lpnu.ua/wp-content/uploads/old/2018/11/Aud_2018_33_web.pdf?fbclid=IwAR1xq21EzR2SkKWycnQfMnFCswemOkq8yRxyW1_zGkpFAJEDmi2Embdlhi8