– Перебуваючи так далеко від Львова, душею та серцем я завжди намагаюсь бути із вами, – говорить пані Соломія. – Ми, наша громада, наші друзі, чим можемо, тим намагаємось допомогти. Звісно, робимо це не для того, аби нам складали подяки. Дуже шкода діток, які потребують особливої уваги. В США розповідаємо про ситуацію в Україні та час до часу через мою давню подругу Вероніку Хідченко, яка є головою Благодійного фонду «Розвиток громади», передаємо матеріальну допомогу сиротам. Мій син Антон є пластуном. Коли приїжджали у Львів, то ходили з ним до дитячого будинку №1, що на вулиці Таджицькій, аби занести туди потрібні діткам речі. Мій син на власні очі побачив усі нагальні потреби маленьких українців, позбавлених батьківської опіки. Тепер він щиро ділиться цим досвідом із однолітками у США та долучає їх сім’ї до добрих справ.
Протягом місяця у БФ «Розвиток Громади» приходили батьки шести родин із дітками та вибирали для себе потрібні їм речі. Це найбільш потребуючі мешканці нашого міста, що включені у постійно діючу соціальну програму «Допоможи ближньому».