Заручники мерських політичних амбіцій

Жага влади Андрія Садового призводить до трагічних наслідків не лише для львів’ян, але й України загалом. Політичні маніпуляції мера, який має загальнодержавний апетит, загрожують простим людям вибухом епідемій, давно забутих людством, інфекційних захворювань і екологічним лихом.

17 березня Андрій Садовий оголосив про загрозу надзвичайної екологічної ситуації та пов’язав таку ситуацію з політичною позицією партії «Самопоміч», яку він очолює. Однак, політична неупередженість керівників органів місцевого самоврядування, недопущення впливу політичних поглядів на їх дії та рішення, а також демонстрації власних політичних поглядів під час виконання посадових обов’язків є основоположним європейським принципом місцевого самоврядування. Власне цей принцип прописаний у новому Законі України «Про службу в органах місцевого самоврядування», який вступить в силу з 1 травня 2017 року. Знаково, що проєвропейська фракція «Самопомочі» не голосувала за цей законопроект. Аргументи зрозумілі - в політиці мільйонне місто дає додаткові важелі тиску на опонентів, крім того, треба буде показово очистити ряди чиновників Львівської міської ради, які в повному складі є прихильниками і членами партії «Самопоміч».

Приналежність Андрія Садового до політики робить з львів’янами злий жарт: усю безгосподарність можна прикрити політичною розправою.

Сьогоднішня ситуація з сміттям у Львові це не політична розправа, а наслідки 10-річної бездіяльності Андрія Садового щодо вирішення найголовнішої проблеми міста, яка стояла дуже гостро, ще на початку першої його каденції. Він про цю проблему знав, він про неї говорив і обіцяв її вирішити.

Львів’яни стали заручниками Люксівської пропаганди і політичних амбіцій мера. Андрій Садовий, який здобув владу завдяки вирішенню господарських питань мешканців, виявився нікчемним господарником.

Ще у далекому 2008 році ситуація з будівництвом Арени-Львів до Євро 2012 мала всіх насторожити. Тоді, інвестор, австрійська компанія „Alpine Bau GmbH”, яка розробила проект, відмовилась будувати стадіон. Незважаючи, на переконання Андрія Садового що є ряд інших пропозицій від німецьких, італійських, канадських кампаній, у підсумку місто у 2008 році втратило на неналежно проведеній експертизі проектної документації 27 млн. грн., щодо чого навіть було відкрито кримінальну справу. Тоді, у зв’язку з можливим виключенням Львова з переліку міст в яких мали проводили матчі Євро-2012, віце-прем'єр Борис Колесніков подав безпорадному васалу Андрію Садовому руку помочі і стадіон збудували за державні кошти.

Львів’яни під ейфорією успішного проведення Євро з легкістю забули про анонсовану мерівськими медіа грандіозну інфраструктуру довкола стадіону: багатофункціональний громадський комплекс, концертний зал, виставковий центр, універсальну спортивну арену, конгрес-хол, готелі і ресторани.

А те, що зробив Андрій Садовий з історичною спадщиною Львова взагалі не вкладається в здоровий глузд. Почалося все з бетонування бруківки на площі Ринок та встановлення незрозумілих ліхтарів на будинках з нагоди 750-річчя Львова, під яке Кабмін дав 128 млн. Далі усі пам’ятають бетонування вулиці ім. Лесі Українки, доведення до повної руйнації історичних будівель в центральній частині міста та поступове зникнення з вулиць автентичної львівської бруківки.

Мер – політик Андрій Садовий не залучив до Львова жодної інвестиції, усі інвестиційні вливання, які йшли у Львів були пов’язані з апаратом міської ради (на кшталт електронного документообігу) або у розробку проектів та кошторисів, які потім викидали у смітник через недієздатність. Такими проектами міський голова зробив собі гучний політичний піар і «запудрив» мізки не лише львів’янам, але й мешканцям всієї України, які занесли його партію до Верховної Ради.

17 березня зранку, напередодні заяви Андрія Садового про загрозу надзвичайного стану у Львові на київських інтернет-ресурсах з’явилась інформація, що через сміття Садового Київщині загрожує епідемія холери і чуми.. Отож, заява Садового насправді крок на випередження у бік політичних опонентів, а не хвилювання за долю львів’ян напередодні остаточного весняного потепління.

Львів’янам набридла політика!

Ми хочемо, чисті сміттєві майданчики, добрі дороги, щільну бруківку, відреставровані пам’ятки архітектури, відкриті засідання міськради і мера, який би дбав про господарку. Бо справжня політика – це вирішення суспільних проблем, а не вдалий піар!