Син загиблого героя захопився татовою мрією і став фотографувати

Ще з початку липня  в ГО «Розвиток Громади» стартували фотокурси для дітей АТОвців. Для чотирнадцятилітнього Віталія Коренівського фотографія стала справжнім захопленням, відколи хлопчик вирішив втілювати не здійснену мрію свого батька – малювати світлом і тінню. Сьогодні у цьому йому допомагає талановита фотохудожниця Олена Чернінька.

                                                   

Тато хлопчика, Віктор Коренівський, ще у 2014 році поїхав у зону АТО захищати Україну. Служив у складі 128 гірничо-піхотної Мукачівської бригади. У 2016 році чоловік загинув. За словами дружини, пан Віктор мав світлу мрію – навчитись фотографувати. Одного дня перед війною він приніс додому фотоапарат і вирішив спробувати свої сили. Та доля не дала йому такої можливості. Тепер, у свої 14, малий Віталік прагне продовжити батькову справу і це йому чудово вдається.

Два місяці тому син українського героя АТО прийшов на фотокурси у ГО «Розвиток Громади» з цілком сформованою ціллю – навчитись відтворювати у світлинах красу довколишнього світу, яку ми маємо можливість споглядати кожного дня, та не завжди вміємо її помітити й щиро насолодитись побаченим. Дізнавшись від професійного фотографа Олени Черніньки про основи композиції, експозиції, а також про позбавлені будь-яких правил тонкощі особливого бачення, Віталік захопився своїм хобі ще дужче.  

                                                              

Два тижні тому у фотошколі юнак отримав креативне домашнє завдання і поїхав вправлятись у своїй майстерності  до однієї з передових країн світу – Англії. Мандруючи вуличками Лондона, Віталік зробив чудові знімки, забарвлені особливою енергетикою добра.

Ось частинка краси міста, яку зумів передати хлопець за допомогою  камери й таланту:
  

 



Крім фотографії, Віталік захоплюється комп’ютерами та велосипедами, а ще вивчає англійську мову та історію рідного краю. Він твердо вірить в те, що життя стає набагато цікавішим, коли вмієш його бачити не тільки зором, а й серцем. Щирість фоторобіт юного митця підтверджують цю його залізну аксіому.