Приватизація майна від Інни Свистун - шлях до знищення малого бізнесу

Керівник управління комунальної власності ЛМР Інна Свистун публічно звинувачує ГО «Розвиток Громади» у створенні перешкод щодо затвердження Положення про порядок приватизації (відчуження) комунального майна територіальної громади м. Львова на 2017-2020 роки , яке з її слів, спрямоване на максимальне використання аукціонів.

 Однак, насправді цей документ має на меті не зробити прозорою приватизацію майна, а спрямований на знищення малого бізнесу у Львові, накопиченню елітної нерухомості міста у приплічників Садового та прикриття відчуження комунального майна через комунальні підприємства, які є балансоутримувачами комерційно привабливих об’єктів нерухомості.

5 травня 2017 року з ініціативи управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради відбулися громадські слухання проекту ухвали Львівської міської ради "Про затвердження положення про порядок приватизації (відчуження) комунального майна територіальної громади м. Львова на 2017-2020 роки",
 під час яких представники ГО «Розвиток Громади» наголосили про велику кількість неоднозначних положень щодо механізмів приватизації, викупу та продажу на аукціоні, перебільшення повноважень конкурсної комісії, нечіткість процедури відчуження соціально-культурних об’єктів, запропонували відхилити цей проект і спільно, публічно напрацювати новий документ, який би відповідав інтересам громади Львова.

 Дана пропозиція представника ГО «Розвиток Громади» чітко зафіксована в протоколі громадських слухань , однак представникам ЗМІ Інна Свистун не втомлюється розповідати, що ГО «Розвиток Громади» відстоює відчуження комунального майна «через домовляння, щоб занизити ціну за об’єкти».

Аби не наслідувати поведінку політичних популістів, ГО «Розвиток Громади» пропонує розглянути окремі статті запропонованого управлінням Положення.

Отже, метою приватизації, відповідно до проекту положення є «забезпечення надходження до бюджету розвитку міського бюджету коштів від приватизації комунального майна у сумі, передбаченій у міському бюджеті на відповідний рік шляхом першочергового продажу дрібних і малоліквідних об'єктів нерухомого майна площею до 100 кв. м (підвалів, напівпідвалів, цоколів, мезонінів, мансард, нежитлових приміщень в житлових будинках тощо), об'єктів незавершеного будівництва, а також продажу збиткових і малоприбуткових комунальних підприємств під зобов'язання покупця щодо проведення фінансового оздоровлення цих об'єктів».

Пункт 1.3. гласить: «Доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Львова визначає Львівська міська рада виключно на пленарних засіданнях ради», водночас способи приватизації: продаж на аукціоні, продаж за конкурсом або в окремих випадках викуп визначає управління комунальної власності одноосібно, у ручному режимі, в залежності від звернень потенційних покупців.

Однією із маніпулятивних складових є те, що Положення (п. 3.6.2.2.) передбачає, що "не підлягають відчуженню об’єкти освіти, фізичної культури, спорту, дитячі та юнацькі клуби",  при умові якщо вони фінансуються з місцевого бюджету. Виглядає, що якщо такий заклад буде цільово позбавлений  фінансування, або є на самоокупності, приміщення можна без будь-яких заборон виставити на аукціон.
 
Проект Положення абсолютно ігнорує право добросовісного орендаря викупити приміщення, що фактично знищить малий бізнес.

Адже, відповідно до п. 6.3.1. орендар має переважне право на викуп орендованого майна, якщо ним за згодою орендодавця здійснені поліпшення, які неможливо відокремити від відповідного об’єкта без завдання йому шкоди. При цьому згода на поліпшення має бути надана орендодавцем шляхом внесення змін до договору оренди, а вартість таких поліпшень має становити не менше 25 відсотків ринкової вартості майна». Якщо, так званих, поліпшень, опису яких присвячений цілий 7 розділ Положення, буде менше ніж 25 відсотків «орендар має право брати участь, як потенційний покупець, у відчуженні об’єкта конкурентним способом». А згідно з пунктом 6.3.2. орендар може викупити лише приміщення площею менше 100 кв.м., та яке визначене Управлянням та погоджене постійною комісією комунального майна та власності Львівської міської ради як малоліквідне, комерційно непривабливе.

Для професійних митців залишили право приватизувати у відповідності до цих пунктів тільки одну орендовану творчу майстерню. 

Якщо управління вирішило продати орендоване приміщення шляхом приватизації, а орендар протягом 30 днів не погоджується на приватизацію, здебільшого через відсутність потрібної суми коштів, управління може запропонувати зазначене майно для продажу на конкурентних засадах, при цьому договір оренди зберігає свою силу для нового власника (п.6.7).

Показовим щодо прозорості проведення відкритих продажів об’єктів комунальної власності є склад аукціонної і конкурсної комісій, які визначають умови проведення конкурсу і аукціону, що прописані в розділі 8. Склад - виключно посадовці і представники Львівської міської ради з залученням представника постійної депутатської комісії комунального майна та власності міської ради і у разі необхідності – спеціалістів та експертів. Кількість членів комісій може становити від п'яти до дев'яти осіб.

Отже, навіть при поверхневому розгляді проекту Положення від управління комунальної власності ЛМР зрозуміло, що про конкурентні умови приватизації не йдеться, так само як і про захист добросовісних орендарів комерційно цінних об’єктів нерухомості.

Це Положення – узаконення закритих, маніпулятивних схем відчуження майна громади та повне ігнорування інтересів малих підприємців, які є основною складовою наповнення бюджету міста.