По суті
Новий здобуток влади – «жебрацький» прожитковий мінімум
Згідно чинного законодавства України прожитковий мінімум — це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних та культурних потреб особи (ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум»). Цей показник є базовим державним соціальним стандартом, на підставі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти. Саме тому сьогодні сформовано спеціальний нормативний метод його визначення.
Але чи застосовано такий метод нашим Урядом? Чи відповідає його розмір, затверджений законодавцем, вимогам сьогодення, де людина явно не може забезпечити своє життя за допомогою 1176 грн. Чи зможе вона прожити на 1330 грн., як суму, яку сьогодні називають переможною у проведенні реформ після внесення змін Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік»?
Так, 18 вересня 2015 року після підписання даного законодавчого акту на офіційному сайті Президента України знаходимо гучні слова підтримки депутатського корпусу та уряду. Як наголошує Президент, він «пишається Українським Парламентом, який знайшов в собі сили об'єднатися і продемонструвати не лише Українському народу, а всьому світу надзвичайно відповідальну поведінку в ці непрості часи». Глава держави висловив впевненість в тому, що впровадження реформ сприятиме поліпшенню економічної ситуації.
Але чи є такі зміни настільки ефективними для пересічного українця. Відповідь на це питання в боротьбі за збільшення рівня прожиткового мінімуму для українського народу намагалося дати не одне коло науковців, громадських активістів, експертів.
Саме тому, ще 5 квітня цього року громадськістю було подано позов до Окружного адміністративного суду м. Києва з предметом розгляду – «визнання протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України та зобов’язання вчинити дії». Однак, звичайно ж, боротьба з «бюрократичною машиною» тривала досить довго. Представники Кабміну подавали низку клопотань, які на щастя, не знайшли свого погодження судом. Час затягувався вчиненням й інших процесуальних дій.
Напевно, саме відсутністю належності та доказовості підстав заперечення позову у даній справі, і було зумовлено подання Кабінетом Міністрів України законопроекту про внесення змін до законодавства щодо зміни рівня прожиткового мінімуму.
Так, згідно п. 2 ч. 1 поданого Законопроекту передбачалася необхідність викладу статті 7 і 8 у такій редакції:
«Стаття 7. Установити у 2015 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2015 року — 1176 гривень, з 1 вересня — 1330 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:……….
працездатних осіб: з 1 січня 2015 року — 1218 гривень, з 1 вересня — 1378 гривень;
осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2015 року — 949 гривень, з 1 вересня — 1074 гривні.
Стаття 8. Установити у 2015 році мінімальну заробітну плату:
у місячному розмірі: з 1 січня — 1218 гривень, з 1 вересня — 1378 гривень;
у погодинному розмірі — з 1 січня — 7,29 гривні, з 1 вересня — 8,29 гривні».
Але чи є такі зміни настільки позитивні? Як зазначається у Пояснювальній записці до проекту Закону «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік»» за результатами консультацій з МВФ Міністерство економічного розвитку і торгівлі України очікує на зростання споживчих цін у вимірі грудень до грудня попереднього року у розмірі 45, 8 відсотка. Водночас владу тішить результат зростання розміру прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати на 13, 1 відсоток.
Як сьогодні повинен жити простий українець? Це несправедливо, незаконно і принизливо для нас як для громадян миритися з тим, що уряд замість реформ переконує нас жити в з тим, що маємо. Яким ще словом, окрім «знущання» над простим людом це назвати?
По-суті, прожитковий мінімум є правом людини на ті гарантії, які передбачені Конституцією: достатній життєвий рівень, харчування, одяг, житло, здоров’я та розвиток особистості. Це те, від чого не може відмовитися держава. Хоча, як бачимо, відмовляється.
Сьогодні наша країна залежна від імпорту. І закладення у держбюджеті на цей рік долару у еквіваленті по 21,7 гривні поряд з прожитковим мінімумом навіть у 1330 грн. (з 1 вересня 2015 року), що еквівалентне 61 долар 29 центів, – є дещо цинічним.
Крім того, якщо проаналізувати співвідношення прожиткового мінімуму на 2014 рік – (ст. 7) – 1176 грн. до доларового еквіваленту в середньому – 9,5 грн. за долар, а це 123 доларів 79 центів, бачимо наскільки збідніло наше населення всього лиш за 1 рік – це 62 долара і 50 центів.
Більше того, відповідно до ст.4 закону "Про прожитковий мінімуму", прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом міністрів після проведення науково-громадської експертизи сформованих набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг. Така експертиза у грудні 2014 року, перед поданням урядом проекту бюджету на 2015 рік, не проводилася. Також, відповідно до ст.3 цього ж закону, набір продовольчих та непродовольчих товарів та послуг має перезатверджуватися не рідше одного разу на п'ять років. В Україні такий набір не перезатверджувався вже 15 років.
Таку позицію визнав повністю законною і Окружний адміністративний суд м. Києва, який 17 вересня зобов'язав Кабмін переглянути розмір прожиткового мінімуму і встановити його на такому рівні, який буде відповідати вимогам ст. 48 Конституції України і Закону України «Про прожитковий мінімум». Суд зобов'язав Уряд вжити передбачені законодавством заходи та реалізувати наявну компетенцію, а саме: провести науково - громадську експертизу набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг для встановлення прожиткового мінімуму в Україні, а також переглянути вміст наборів непродовольчих товарів, продуктів харчування та послуг для основних соціально-демографічних груп населення.
Як видно з пояснювальної записки від 09.09.2015 року така експертиза не проводилася і цього разу. А тому маємо всі шанси на перегляд того рівня прожиткового мінімуму, що затверджений сьогодні.
Надіємося належна оцінка потреб та пропозицій все ж буде зроблена. І наші громадяни будуть належно забезпечені державою для ведення повноцінного життя.
Соломія Старосольська, юрист, член ГО "Розвиток Громади"
Але чи застосовано такий метод нашим Урядом? Чи відповідає його розмір, затверджений законодавцем, вимогам сьогодення, де людина явно не може забезпечити своє життя за допомогою 1176 грн. Чи зможе вона прожити на 1330 грн., як суму, яку сьогодні називають переможною у проведенні реформ після внесення змін Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік»?
Так, 18 вересня 2015 року після підписання даного законодавчого акту на офіційному сайті Президента України знаходимо гучні слова підтримки депутатського корпусу та уряду. Як наголошує Президент, він «пишається Українським Парламентом, який знайшов в собі сили об'єднатися і продемонструвати не лише Українському народу, а всьому світу надзвичайно відповідальну поведінку в ці непрості часи». Глава держави висловив впевненість в тому, що впровадження реформ сприятиме поліпшенню економічної ситуації.
Але чи є такі зміни настільки ефективними для пересічного українця. Відповідь на це питання в боротьбі за збільшення рівня прожиткового мінімуму для українського народу намагалося дати не одне коло науковців, громадських активістів, експертів.
Саме тому, ще 5 квітня цього року громадськістю було подано позов до Окружного адміністративного суду м. Києва з предметом розгляду – «визнання протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України та зобов’язання вчинити дії». Однак, звичайно ж, боротьба з «бюрократичною машиною» тривала досить довго. Представники Кабміну подавали низку клопотань, які на щастя, не знайшли свого погодження судом. Час затягувався вчиненням й інших процесуальних дій.
Напевно, саме відсутністю належності та доказовості підстав заперечення позову у даній справі, і було зумовлено подання Кабінетом Міністрів України законопроекту про внесення змін до законодавства щодо зміни рівня прожиткового мінімуму.
Так, згідно п. 2 ч. 1 поданого Законопроекту передбачалася необхідність викладу статті 7 і 8 у такій редакції:
«Стаття 7. Установити у 2015 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2015 року — 1176 гривень, з 1 вересня — 1330 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:……….
працездатних осіб: з 1 січня 2015 року — 1218 гривень, з 1 вересня — 1378 гривень;
осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2015 року — 949 гривень, з 1 вересня — 1074 гривні.
Стаття 8. Установити у 2015 році мінімальну заробітну плату:
у місячному розмірі: з 1 січня — 1218 гривень, з 1 вересня — 1378 гривень;
у погодинному розмірі — з 1 січня — 7,29 гривні, з 1 вересня — 8,29 гривні».
Але чи є такі зміни настільки позитивні? Як зазначається у Пояснювальній записці до проекту Закону «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік»» за результатами консультацій з МВФ Міністерство економічного розвитку і торгівлі України очікує на зростання споживчих цін у вимірі грудень до грудня попереднього року у розмірі 45, 8 відсотка. Водночас владу тішить результат зростання розміру прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати на 13, 1 відсоток.
Як сьогодні повинен жити простий українець? Це несправедливо, незаконно і принизливо для нас як для громадян миритися з тим, що уряд замість реформ переконує нас жити в з тим, що маємо. Яким ще словом, окрім «знущання» над простим людом це назвати?
По-суті, прожитковий мінімум є правом людини на ті гарантії, які передбачені Конституцією: достатній життєвий рівень, харчування, одяг, житло, здоров’я та розвиток особистості. Це те, від чого не може відмовитися держава. Хоча, як бачимо, відмовляється.
Сьогодні наша країна залежна від імпорту. І закладення у держбюджеті на цей рік долару у еквіваленті по 21,7 гривні поряд з прожитковим мінімумом навіть у 1330 грн. (з 1 вересня 2015 року), що еквівалентне 61 долар 29 центів, – є дещо цинічним.
Крім того, якщо проаналізувати співвідношення прожиткового мінімуму на 2014 рік – (ст. 7) – 1176 грн. до доларового еквіваленту в середньому – 9,5 грн. за долар, а це 123 доларів 79 центів, бачимо наскільки збідніло наше населення всього лиш за 1 рік – це 62 долара і 50 центів.
Більше того, відповідно до ст.4 закону "Про прожитковий мінімуму", прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом міністрів після проведення науково-громадської експертизи сформованих набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг. Така експертиза у грудні 2014 року, перед поданням урядом проекту бюджету на 2015 рік, не проводилася. Також, відповідно до ст.3 цього ж закону, набір продовольчих та непродовольчих товарів та послуг має перезатверджуватися не рідше одного разу на п'ять років. В Україні такий набір не перезатверджувався вже 15 років.
Таку позицію визнав повністю законною і Окружний адміністративний суд м. Києва, який 17 вересня зобов'язав Кабмін переглянути розмір прожиткового мінімуму і встановити його на такому рівні, який буде відповідати вимогам ст. 48 Конституції України і Закону України «Про прожитковий мінімум». Суд зобов'язав Уряд вжити передбачені законодавством заходи та реалізувати наявну компетенцію, а саме: провести науково - громадську експертизу набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг для встановлення прожиткового мінімуму в Україні, а також переглянути вміст наборів непродовольчих товарів, продуктів харчування та послуг для основних соціально-демографічних груп населення.
Як видно з пояснювальної записки від 09.09.2015 року така експертиза не проводилася і цього разу. А тому маємо всі шанси на перегляд того рівня прожиткового мінімуму, що затверджений сьогодні.
Надіємося належна оцінка потреб та пропозицій все ж буде зроблена. І наші громадяни будуть належно забезпечені державою для ведення повноцінного життя.
Соломія Старосольська, юрист, член ГО "Розвиток Громади"