Не доживати, а жити – ось чого хочуть пацієнти хоспісу в Угневі

Кажуть, старість – не радість. Те, що означає цей вислів, на жаль, гостро відчувають люди похилого віку. Мізерна пенсія, нестатки, самотність … Дедалі частіше розмови зводяться до недуг. Літні люди вразливі, як діти. Життя зробило їх беззахисними.

Перед Великодніми святами активісти ГО «Розвиток Громади» разом із дуетом «ВлаТар»  та журналістами ТРК «Львів» навідались у хоспіс міста Угнева з подарунками. Громадівці привезли стареньким засоби особистої гігієни та одяг,  влатари подарували плазмовий телевізор та порохотяг, а медійники – паски та ковбаски. Загалом, без уваги та презентів не залишився ніхто.

Я дуже вдячна львівським волонтерам, це неабияк приємно, що такі молоді люди не забувають піклуватися про старше покоління. Адже в наш заклад люди не потрапляють від хорошого життя. А для того, щоб створити достойні умови, потрібні кошти, яких катастрофічно бракує, - каже директор Неля Андріївна

 
Сьогодні у закладі живуть вісімнадцятеро людей похилого віку. Хоча, радше доживають. Їм бракує спілкування, турботи та людського тепла. Звичайно, такі побутові дрібниці як мило, шампунь, зубна щітка теж не будуть зайвими презентами.

Ми дуже хотіли допомогти стареньким. Напередодні подзвонили керівництву і дізнались, що конкретно потребують люди, чого бракує. Зібравши все необхідне, поїхали дарувати людям не лише речі, а й позитивні емоції, - каже волонтерка Вікторія

 
Такі виїзди активісти планують робити ще. Хто ж допоможе стареньким гідно дожити віку. Напевне, кожен із пацієнтів хоспісу не так уявляв свою старість. Тому ми повинні зробити усе можливе аби вони не доживали, а жили. Адже так легко насправді  подарувати людям свою увагу, турботу та добре слово.