Юристи ГО «Розвиток Громади» надають безкоштовну правову допомогу

Члени юридичного департаменту громадської організації допомагають мешканцям міста відстоювати їхні законні права.

У Львові працює громадська приймальня, де кваліфіковані юристи надають правову допомогу. Окрім того, спеціалісти юридичного департаменту консультують мешканців міста телефоном. Нещодавно, до юристів надійшли наступні запитання:

Мене звільнили із займаної посади, вказавши причину як ліквідація підприємства, проте була ліквідована лише окрема філія, а не все підприємство загалом. Чи законним є це звільнення? (Лілія Володимирівна)

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі, ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що вона передбачає декілька самостійних підстав для розірвання з ініціативи власника трудового договору з працівником, як ліквідацію; реорганізацію; банкрутство; перепрофілювання підприємства, установи, організації; скорочення чисельності працівників; скорочення штату працівників.

 Вживані у цій нормі поняття: “ліквідація”, “реорганізація”, “перепрофілювання”, “банкрутство”, “скорочення чисельності або штату працівників” - стосуються саме підприємств, установ, організацій як юридичних осіб, а не їх структурних підрозділів.

Визначення юридичної особи, поняття та порядок ліквідації чи реорганізації юридичної особи містяться в ст. ст. 80, 104 - 111 ЦК України,  ст. ст. 62-66, 79-92 ГК України, ст. ст. 1-22 Закону України “Про господарські товариства”.
Згідно з цими нормами підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис. Підприємство може складатися з виробничих або функціональних структурних підрозділів (виробництв, відділень, цехів, управлінь, бюро, служб тощо) та створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи.

Філії та представництва, як і інші структурні підрозділи підприємства, установи, організації не мають статусу юридичних осіб і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством (ст. 95 ЦК України, ч. 4 ст. 64 ГК України).
 Відтак підставою для розірвання з працівником трудового договору  у  зв’язку  з  ліквідацією  підприємства,  установи,  організації  згідно  з  п. 1 ч. 1   ст. 40 КЗпП України може бути ліквідація або реорганізація саме підприємства, установи, організації як юридичної особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 ЦК України юридична є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Ліквідація ж структурного підрозділу юридичної особи зі створенням чи без створення іншого структурного підрозділу не є ліквідацією або реорганізацією юридичної особи, а свідчить лише про зміну внутрішньої (організаційної) структури юридичної особи. На відміну від ліквідації чи реорганізації юридичної особи, ця обставина може бути підставою для звільнення працівників цього структурного підрозділу згідно з п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України лише з підстав скорочення чисельності або штату працівників у зв’язку з такими змінами при умові дотримання  власником  вимог  ч. 2  ст. 40, ст. ст. 42, 43, 492 КЗпП України. 

 Установивши, що факт внутрішньої реорганізації юридичної особи – (шляхом впровадження змін в організаційній структурі підприємства), слід дійти правильного висновку про незаконність звільнення працівника структурного підрозділу підприємства на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України у зв’язку з ліквідацією цього структурного підрозділу при недоведеності власником факту скорочення чисельності або штату працівників у зв’язку з такими змінами у структурі підприємства та факту дотримання власником вимог ч. 3 ст. 36, ч. 2    ст. 40, ст. ст. 42, 43, 492 КЗпП України при звільненні працівника.

 Чи може після звільнення роботодавець відправити трудову книгу працівника поштою без його згоди? (Лілія Володимирівна)

Питання, пов’язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання і обліку, регулюються постановою Кабінету Міністрів України «Про трудові книжки працівників» від 27 квітня 1993 року Питання, пов’язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання і обліку, №301, Інструкцією №58 та іншими актами законодавства. 

Так, відповідно до пункту 4.1 Інструкції №58 власник або уповноважений ним орган (далі роботодавець) зобов’язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. 

Згідно із пунктом 4.2 Інструкції №58, якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то роботодавець у цей день надсилає працівникові поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. 
Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається лише за письмовою згодою працівника. 

Документація з обліку трудових книжок ведеться в «Книзі обліку руху трудових книжок та вкладишів до них», яка затверджена наказом від 11.08.93 р. № 180 Мінстату України. Книга ведеться співробітником, що займається кадровими питаннями в організації. В ній реєструються всі трудові книжки, що прийняті від співробітників при працевлаштуванні, а також трудові книжки та вкладиші до них, що видані вперше. 

При звільненні трудова книжка видається працівнику під розпис у «Книзі обліку руху трудових книжок та вкладишів до них». 

Проте дана реєстраційна форма не дозволяє відбити процес відправлення трудової книжки поштою за згодою працівника. У цьому випадку в графі 12 може бути зазначена або дата напрямку трудової книжки поштою, або дата її одержання поштою працівником (згідно повідомленню про вручення). У графі 13 приводиться пояснення, що трудова книжка спрямована працівникові поштою, і вказуються реквізити заяви співробітника із проханням про висилку трудової книжки поштою. Також можливе складання додатка до книги обліку трудових книжок у вигляді списку працівників, яким трудові книжки у встановленому законом порядку спрямовані поштою, а в графах 12 - 13 можна дати посилання на цей список.

Якщо письмової згоди на пересилання трудової книжки поштою роботодавець не отримав, то слід керуватися нормами пункту 6.2 Інструкції №58, відповідно до яких трудові книжки та їх дублікати, що не були одержані працівниками при звільненні, зберігаються протягом двох років у відділі кадрів організації окремо від інших трудових книжок працівників, які перебувають на роботі. 

Після цього строку не затребувані трудові книжки (їх дублікати) зберігаються в архіві підприємства протягом 50 років, а по закінченні зазначеного строку їх можна знищити у встановленому порядку.

Чи вплине моє звільнення на оформлення пенсії по інвалідності? (Лілія Володимирівна)

Пенсії по інвалідності внаслідок загального захворювання призначаються при наявності такого стажу роботи  на  час  настання інвалідності:
 
                                             Стаж роботи (в роках)
     До досягнення 23 років                                 1
     від 23 років до досягнення 26 років               2
     від 26 років до досягнення 31 року                3
     від 31 року до досягнення 36 років                5
     від 36 років до досягнення 41 року                7
     від 41 року до досягнення 46 років                9
     від 46 років до досягнення 51 року               11
     від 51 року до досягнення 56 років               13
     від 56 років до досягнення 61 року               14
     від 61 року і старші                                       15
 
Пенсії по інвалідності призначаються в таких розмірах:
  • інвалідам I групи   - 70 процентів;
  •  інвалідам II групи  - 60 процентів;
  • інвалідам III групи - 40 процентів заробітку (стаття 64).
     
     Якщо у інвалідів є трудовий стаж, необхідний для  призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах,  тоді  пенсія  по інвалідності призначається  в  розмірі  пенсії  за   віком    при відповідному стажі роботи. Пенсії обчислюються за встановленими нормами у  процентах  до середньомісячного заробітку, , який громадяни одержували перед зверненням  за пенсією. При наявності трудового стажу, звільнення з роботи не впливає на встановлення групи інвалідності та призначення відповідної пенсії.
 

Хто має право на пільговий проїзд зараз? (Володимир Петрович)

Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 №76 -VII внесено зміни до деяких законодавчих актів України: У Законі України «Про статус І соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пункт 3 частини 1 статті 30 виключено.
  1. У Законі України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» пункти 7 частини І статей 14 та 15 та пункт 16 частини 1 статті 16 виключено.
  2. У Законі України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» пункт 12 статті 7 та пункт 16 статті 9 виключено.
  3. У Законі України «Про жертви нацистських переслідувань» пункти 7 частини і статей 6і, б2, б3, б4 виключено.
  4. У Законі України «Про соціальний захист дітей війни» абзац 6 статті 5 виключено.
  5. У статті 50 Закону України «Про Прокуратуру» частину чотирнадцяту викладено у такій редакції: «За пенсіонерами і членами їхніх сімей зберігаються пільги і гарантії соціального захисту, передбачені цим Законом та іншими законами, крім пільг, які встановлені абзацом першим частини третьої статті 49 цього Закону. Пенсіонери і члени їхніх сімей, що проживають разом із ними, мають також право на медичне обслуговування в тих медичних закладах, в яких вони перебували на обліку до виходу на пенсію працівника      прокуратури.
Пунктом 11 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12,2014 №76-VIII встановлено, що норми цього Закону в частині вилучення пільгового проїзду окремих категорій громадян набувають чинності з 1 червня 2015 року, крім норм щодо забезпечення пільговим проїздом інвалідів ї та II групи, дітей-інвалідів, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, учнів із малозабезпечених сімей та осіб, які їх супроводжують і які супроводжують інваліда І групи, учасників бойових дій.

Відповідно до Прикінцевих положень зазначеного закону, норми щодо вилучення пільгового проїзду набувають чинності з 1 червня 2015 року за виключенням таких категорій: учасники бойових дій; інваліди І та II групи; діти-інваліди; особи, які супроводжують інваліда І групи або дитину-інваліда.

Право пільгового проїзду залишається без змін і для таких категорій громадян:
 інваліди війни, реабілітовані особи, ветерани військової служби, органі із внутрішніх справ, державної пожежної охорони, державної кримінально-виконавчої служби, служби цивільного захисту, державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; інваліди військової служби; батьки військовослужбовця, який загинув (помер) або пропав безвісти під час проходження військової служби; особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії та II категорії - ліквідатори; діти-інваліди Чорнобильської катастрофи; діти з багатодітної сім'ї.

Звертаємо вашу увагу, що мешканці міста можуть отримати безкоштовну правову допомогу у громадській приймальні ГО «Розвиток Громади» за адресою м. Львів, пр.. Шевченка, 7, 4 пов.. з понеділка по п’ятницю з 09:00 до 18:00.  Також є можливість отримати консультацію юриста за телефоном Гарячої лінії  (032) 235 55 03.