Громадські слухання за заданим сценарієм

7 серпня 2017 року в міській раді відбулися громадські слухання щодо встановлення тарифів на перевезення пасажирів у міському електричному транспорті, за підсумками якого вирішили підтримати проект рішення про підвищення з 1 вересня тарифів на перевезення пасажирів у міському електричному транспорті до 3 грн, а для учнів та студентів 1,50 грн.

Депутат Ігор Телішевський, який був присутній на цьому дійстві на своїй сторінці у «Фейсбуці» написав  
«Рішення було підтримано "ручною більшістю" на громадських слуханнях у Львівській міській раді. "Ручною", оскільки більшість склали працівники ЛКП «Львівелектротранс» та працівники міської ради, які голосували як їм скаже керівництво».

Напередодні, 4 серпня, на засіданні Громадської ради при управлінні транспорту  розглянули тариф у 3.00 грн., як єдиний прийнятний. 
Маючи підтримку Громадської ради, міська влада спланувала ще й сценарій громадських слухань, визначивши та відібравши певну цільову аудиторію.

На часі змінити такі сценарії проведення громадських слухань у Львові, адже до вересня відбувається громадське обговорення проекту Статуту територіальної громади міста Львова, який є гарантом участі територіальної громади у місцевому самоврядуванні і регламентує процедуру громадських слухань, консультацій з громадськістю і реалізації місцевих ініціатив.

Отже, відповідно до Тимчасового порядку проведення громадських слухань у ЛМР
 – цільово, на громадські слухання запрошують «представників профільних постійних комісій міської ради, органів державної влади, фахівців з вищих навчальних закладів, громадських організацій та інших організацій, діяльність яких пов’язана з темою громадського слухання».

Загалом, проведення громадських слухань передбачає Ст. 13 Закону про місцеве самоврядування України, яка говорить, що «територіальна громада має право проводити громадські слухання, зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування». Однак, у Законі зазначено, що порядок організації та проведення громадських слухань визначаються статутами територіальних громад. Оскільки у Львові статут лише розробляється, процедура прописана у вже згаданому Тимчасовому порядку, в якому зазначено, що суб’єктом ініціювання громадських слухань в першу чергу є орган місцевого самоврядування, а саме «Львівський міський голова, міська рада, постійні депутатські комісії, не менше 1/10 загального складу ради або виконавчі органи міської ради». «Громадське слухання, ініціатором проведення якого виступають інші суб’єкти, проводиться при підтримці такої ініціативи не менше як 75 громадянами України, які постійно проживають у м. Львові».

Оскільки, Закон каже, що «Територіальна громада має право проводити громадські слухання» доцільно було в винести головним ініціатором громадських слухань саме територіальну громаду: ініціативну групу членів територіальної громади в кількості від 3 до 9 осіб, обраних на зборах членів громади; орган самоорганізації населення або 75 мешканців міста Львова. Відповідно, необхідно доопрацювати Порядок подання ініціативи щодо проведення громадських слухань членами територіальної громади.

Чергового прогалиною в процедурі проведення громадських слухань на законодавчому рівні є твердження про те, що «Результати громадських слухань підлягають обов’язковому розгляду органом місцевого самоврядування», однак  не зазначено, що результати мають бути враховані. Якщо Львівська міська рада не буде враховувати пропозиції та зауваження членів територіальної громади, поданих на громадських слуханнях, мешканці не будуть на них приходити, чи їх ініціювати. Для того, щоб цей інструмент демократії участі не був мертвонародженим від самого початку, порядок врахування чи відхилення пропозицій за підсумками громадських слухань має бути чітко регламентований, містити фіксовані строки, закріплені за посадовими особами і органами,  що  сприятиме максимальній прозорості та відкритості прийняття рішень.

Ключовим і найбільш болючим питанням організації громадських слухань у Львівській міській раді є залучення зацікавлених сторін до громадських слухань. Якщо повернутись до питання підняття тарифу на проїзд в електротранспорті – цільовою аудиторією є пасажири, а не працівники ЛКП «Львівелектротранс». Щоб зібрати цільову аудиторію на громадські слухання по цьому питанню необхідно було повідомити про громадські слухання в електротранспорті, а директор комунального підприємства мав би представити на громадських слуханнях економічну необхідність підняття тарифу, стратегію розвитку підприємства і суттєві покращення для пасажирів у зв’язку із підняттям тарифів. Взагалі, варто використовувати якомога більше способів поширення інформації: не лише веб-сайт, але й офіційний друкований орган, ЗМІ, дошки оголошень міста, соціальні медіа та мережі, тощо.

Усі ці моменти мають бути враховані у Статуті територіальної громади міста Львова та у Порядку проведення громадських слухань у ЛМР на тих же громадських слуханнях, аби Львів не став містом псевдодемократії і показухи.

Представники ГО «Розвиток Громади», які представлені у громадській раді при управлінні транспорту і були присутні на громадських слуханнях, підтримують необхідність підвищення тарифів в електротранспорті, однак категорично проти спланованих сценаріїв, які завершуються вигуками "Ганьба!".